Учень ювеліра

Кілька днів потому лист, від пані Алаїни, прибув у велике місто Гетаглас. Разом з поштою і пакунками, він був адресований доброму знайомому ювеліру, вже в літах, пану Мейту*, чоловіку чесному і талановитому. Так склалися обставини, що саме в цей час пан Мейт сильно занедужав, він був госпіталі.                                                                                                                                                   Доглядати за майстернею і вести справи головним назначили його учня, амбітного, здібного, але жадібного і беспринципного молодика, звали його Брегадор**. Стараннями та лестощами, завоювавши довіру до майстра, юнак став правою рукою в домі ювеліра, і хоч серце дружини пана Мейта підказувало їй пильнувати його, все ж мейстер пообіцяв батькам, тоді ще хлопчика Брего, що буде його оберігати і всіляко сприяти їх  безсумнівно талановитому синові. Тож нічого не лишилося як доручити йому керувати майстернею із крамицею, доки Маркус Мейт не стане на ноги. 

В домі ювеліра, мушу сказати в наймі була дівчина помічниця, наводила лад і чистоту, звали її Айріх***, охайна, допитлива, та теж здібна до ювелірного ремесла, все про всіх знала, пам’ятала  та всотувала всі знання, як губка, хоч тільки спостерігала за роботою майстра, іноді асистувала. 

Але повернемось до того самого листа, що вирішить подальшу долю Ерін.                                         Поштар вранці, як годиться, приніс пошту.  Айріх, одразу запримітила, що саме цей лист, був адресований особисто пану Мейту, всі інші листи приходили з загальною приміткою «Ювелірний дім». До того ж лиш одиниці людей писали Маркусу Мейту, додаючи ім'я до прізвища, тому Айріх здогадалася, що це особиста переписка. 

• Айріх, давай мені я розберу, що і до чого. Іди в тебе повно обов'язків. - підійшов до неї молодий чоловік, з гарним чорним волоссям, пронизливим поглядом, та холодним голосом. 
• Але ж там написано особисто па… - її різко обірвав на півслові. 
• Вибач, але я сам вирішу, без підказок, - їдким, неприємним тоном мовив Брегадор - все не дратуй мене, зникни з моїх очей хоча б на декілька годин, - колючим і втомленим голосом відрізав Брегадор.
• Йду вже, йду, хм, дивіться не розлякайте клієнтів своїм виглядом - Айріх пхнула корзинку з листами йому в руки, сердито розвернулася і вийшла, доки він ще не встиг щось грубе кинути у спину. Думаю ви зрозуміли, що вони терпіти не могли одне одного, і часто встрягали одне з одним в суперечки. 

Брегадор помітив листа, про який говорила Айріх, цікавість узяла верх, він розгорнув його першим. Те що він прочитав, та що побачив ( до листа був доданий маленький аркуш з малюнком перлини, та описом розмірів, ваги, кольору, та форми), змусило його завмерти в кріслі на пару хвилин. Якщо все що в листі правда, то… це ж можна вже не сидіти в тіні Мейта, а стати самому найвідомішим, стати при дворі, отримати титул придворного ювеліра, ох скільки всього, - думки проносилися в голов юного учня ювеліра на роки вперед, а погляд став пожадливим і хитрим. Та треба робити все швидко і продумано,  доки майстер ще не оговтався та не викрив його задуму, взяти всю славу та вигоду собі і тільки собі.

• Айріх, Айріх, де тебе носить?! - сполохано підвівся з крісла, та почав хаотично літати по дому та волати ім'я дівчини.
• Ви сказали зникнути, от я і пішла, а тепер ви кричите, наче пожежа, що таке?! 
• Я серйозно, зараз зовсім немає часу на сварки, слухай уважно, лишаєшся за головну тут, закриваємо майстерню на день, гарно тут усе повимивай, давно не бачив пристойної чистоти, яка тут має бути завжди, до речі, їхати маю дуже терміново, не терпить відкладень ця справа, хтось питатиме, відкладай всі замовлення, термінова справа.
• Нічого не кажи ні пану, ані пані Мейт, второпала, їм додаткові хвилювання шкідливі для нестійкого здоров'я.  Я попереджу охорону міську, щоб чатували неподалік, про всяк випадок. 
• Але ж пан Мейт просив без нього нічого не вирішувати і взагалі він не довіряє приймати рішення на нові замовлення і і… 
• Ти в нас тепер головна, так? Репутація дому головніше, тому я навіть обговорювати це не хочу, повернуся якомога швидше, не хвилюйся - трохи змягчився він.

 Через дві години Брегадор, на обличчі якого сяяла лиха і пожадлива усмішка, вже їхав з міста, дорогою в сторону морського узбережжя, до містечка, де жила Ерін та та особлива блакитна перлина.

* пан Мейт - з ірландської ' maith' добрий

** Брегадор - з ірландської 'breagodoir' брехун

***Айріх - з ірландської 'aireach' yважна