Там стояв він...Той самий Кирилл з яким я провела ніч.. Він дивився на мене, а я на ньго. Він був одягнений в красивий чорний костюм і біла сорочка. Мені стало дуже соромно за свій вчинок, тому я відвела погляд та почервоніла.
-Проходьте та сідайте за стіл- Усміхнувся якийсь чоловік, напевно батько Кирила, і товариш батька
Ми сіли за стіл і почали їсти. Батька Кирила звуть Àдам. Вони щось розмовляли про роботу, а я їх зовсім не чула. Мене хтось вдарив ногою під столом, і це був Кирил. Я встала зі столу і спитала:
-Вибачте, а де у вас...- Почала я
-Я покажу- перебив мене Кирил, а я навіть не могла подивитися в його бік -Ходімо
Він встав із-за столу і пішов кудись, а я пішла за ним. Він став що б я його наздогнала, але я ніби не змогла себе контролювати і просто йшла далі і.. Ба-бах! Я впала на ньго. Він лижав на землі, а я на ньому, ми просто дивилися один на одного в очі, а потім.. я не помітила як ми почали цілюватись. Це була так приємно.. коли нам вже не вистачало повітря ми відстронились. Я піднялася з ньго і сказала:
-Щоб нічого не запідозрили я скажу що ти пішов до собе в кімнату
І пішла знову до столу.
-Чому так довго? - Спитав тато з посмішкою
-Еее..ее..е-Лише могла вимовити я
-Добре, сідай за стіл
Пройшло вже 10 хвилин, я вже чуть не померла від нудьги. Та й Кирил не з'являвся
-Якщо тобі тут вже нудно можеш піти до Кирила - сказав мені Áдам.
Я слухняно встала і попрямувала до ньго в кімнату. Не встигла я постукати як він вже відчинив двері і запросив в кімнату.
-Мені там нудто тому я прийшла до тебе. -Швидко сказала я
-А тут тобі не буде нудно?- з якоюсь дивною посмішкою запитав хлопець
-Напевно що ні...- хриплим голосом відповіла я
-Я тобі подобаюсь?-запитав хлопець
-...
Після цих дотиків моє тіло починалло горіти.І знову.. знову ми цілуємося. І тут в кімнату заходить якась жінка, вона дивиться на нас великими очима і каже:
-Ох,вибачте, вибачте, вибачте!
-А ну геть звідси, Марто!
Напевно прибиральниця.
-Вибач, вона завжди сує свого носа куди не потрібно- каже Кирил, а я лише посміхнулася.
Після Марти через п'ять хвилин зайшов батько. Я швидко відстронилася.
-Ми вже їйдемо додому -Швидко запитала я
-Так- з посмішкою відповів батько
-До завтра? -Запитав хлопець
-...
Наступний розділ вийде у понеділок в 19:00-20:00
#11048 в Любовні романи
#2410 в Любовне фентезі
#4349 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 01.03.2020