Ніч перед балом видалася неспокійною для принцеси Анастасії, вона опинилася між двома вогнями, і їй довелось двічі виконувати роль жилету для сліз.
Від однієї з покоївок вона дізналася, що Макс приїхав до палацу і планує тут ночувати. Щаслива принцеса в одній піжамі побігла до апартаментів брата. Принца вона застала у пригніченому стані. Він сидів у кріслі біля каміна, піджак валявся на підлозі, поряд з ним і краватка. У руках Макса принцеса помітила склянку, а поруч із кріслом напівпорожню пляшку віскі.
- У тебе щось сталося? – стривожено поцікавилася принцеса.
- Так, я остаточно розчарувався в жінках, - у голосі Макса чулася гіркота. - Все, що вона говорила, виявилося обманом. А я ж повірив. От скажи, я завжди був таким сліпим дурнем?
- Ти ж тільки вчора мене переконував, що твої таємнича кохана чи не свята, і все, що тобі про неї наговорила леді Анна нахабна брехня. Навіть тому, що на власні очі бачив, ти знайшов виправдання, - Анастасія була в курсі всіх любовних переживань брата, вона була єдиною, з ким він міг поділитися своїми проблемами.
- Ти знаєш, я дійсно переконав себе, що вона справжній янгол, і вірив у цю дурну казку, доки не побачив її у палаці. Уявляєш, виявляється вона не офіціантка, а герцогиня.
- Стоп! Це ти про Софі чи що?
Принцесу неймовірно здивував такий поворот подій, особливо з огляду на той факт, що буквально кілька днів тому нова подруга скаржилася їй на хлопця, з яким нещодавно познайомилася. Найбільше Анастасію вразило, що вона не зіставила розповідь Макс та Софії, і раніше не здогадалася, що вони говорять один про одного.
- Ти її знаєш?
- Звісно. І тепер я з упевненістю можу сказати, що ти дурень, братику.
Принцесі довелося розповідати братові всю історію Софії, як з офіціантки вона перетворилася на герцогиню та фрейліну королеви. Яку роль у цьому відіграла головна фрейліна та їхня матінка. Слухаючи всю її розповідь, Макс усе більше хмурився. Він знову облажався, знову неправильно все зрозумів і образив Софію.
- Ти вже пробач, але ти в мене зовсім дурненький. Ось чому у тебе в бізнесі все гладко, а в особистому житті такий бардак? - запитала Анастасія, обіймаючи брата.
- Ти зараз говориш точнісінько як мама, тільки замість безладу в моєму особистому житті, її більше цікавить моє небажання вникати в проблеми країни, - почувши його слова, Анастасія посміхнулася, і скуйовдила йому волосся.
- Яблучко від яблуньки недалеко падає. Я читаю тобі нотації, як мама, а ти власноруч псуєш собі життя, як обоє наших батьків. І тільки Карл у нас не такий, як усі. Слухай, може, він просто нормальний приймальний?
Слова сестри розсмішили Макса. Анастасія завжди жартувала з молодшого брата, і здавалося, навіть недолюблювала його, але все одно опікувалася про нього, і приходила на допомогу Карлові за першим покликом.
- Я піду вибачусь. Де кімната Софії? - після недовгої мовчанки, рішуче заявив принц.
- Ой, сиди вже тут, не муч дівчину, у неї завтра дебютний бал і дуже складний день. Дай їй виспатись. Завтра поговорите.
- Слухаюсь і підкоряюся. Мені б теж не завадило виспатися.
- Ну, після такої кількості випитого алкоголю, ще й без закуски тобі точно варто проспатися. Якщо вранці буде погано дзвони, я знаю, де тато ховає таблетки від похмілля.
Цьомкнувши брата в щоку на прощання, принцеса залишила його апартаменти. Не дивлячись на безтурботний вигляд, на душі в неї було неспокійно. Вона не просто так відмовила Макса від відвідин Софі. Хоч дівчата були знайомі і не так давно, але принцеса добре уявляла, в якому стані зараз її подруга. Софія точно не хотіла б, щоб Максиміліан застав її в такому вигляді.
Анастасія не помилилась. Варто їй відчинити двері кімнати Софії, як з темряви почулися схлипи. Зрозумівши, що їй ще раз доведеться приміряти на себе роль особистого психолога, принцеса тихенько вилаялася, і її слова мало пасували добре вихованій леді.
- Якщо багато плакатимеш, на бал з'явишся з опухлим обличчям і червоним носом, - намагаючись здаватися якомога бадьорішою, сказала Анастасія.
Вона увійшла до кімнати Софії і запалила одну з ліжкових ламп. Софія відвернулася від неї, щоб не показувати своє заплакане обличчя.
- Можеш навіть не вдавати, що в тебе все добре, ти не плачеш, а носом шморгаєш тільки через те, що на тебе несподівано напав нежить. Я вже знаю все. І можу без сумніву заявити, що ви з Максом ідіоти, – принцеса помітила, як Софія кинула на неї гнівний погляд, і додала. - Гаразд, мій братик більший ідіот, сперечатися не буду. І найприкріше, що з вами і я скоро такою стану. Ви б хоч імена називали коли розповідали один про одного, може й не сталося такого лайна.
- У лексиконі вихованих леді, і принцес тим більше, немає таких слів, - хриплим голосом заявила Софія і витерла сльози.
- Та з вами я скоро і не такі слова вживати почну. А може, ще й закурю.
- За що він так зі мною? - хлюпнувши носом спитала Софія.
- Кажу ж ідіот. Але ти тільки уяви, що він відчував. Ти зникла, на дзвінки не відповідала.
- Так мій телефон всього одну ніч було відключено, розбила я його, а вранці відразу відновила сім карту, - перебила принцесу Софія, від обурення вона зірвалася на крик.
#1958 в Жіночий роман
#8624 в Любовні романи
#3358 в Сучасний любовний роман
таємниці минулого та інтриги сучасності, аристократи, вигадана країна
Відредаговано: 18.07.2022