Розділ VІІІ

До балу залишалося два тижні. Софія цілодобово не виходила з кабінету леді Крістіни. За цей час вона лише кілька разів перетиналася з іншими придворним, всім її представляли як помічницю герцогині. Іноді вдавалося зустрітися з Анастасією, але всі їхні розмови зводилися до майбутнього балу і нових пліток. 

В академії Софія вже не була досить довгою. Спочатку вона хвилювалася, що дуже відстане від однокурсників і її відрахують, але леді Крістіна переконала, що не варто хвилюватися. Ректор знає причину відсутності міс Лерой і прикриє у разі чого. Але все одно у вільний час Софі намагалася виконувати домашні завдання та читати підручники. Та й диплом уже не за горами, до кінця навчального року треба було визначитись із темою. 

Головна фрейліна завалювала дівчину інформацією. Останні кілька тижнів Софії довелося вивчити всі аристократичні династії як своєї країни, так і сусідніх. Міс Лерой так і не знаходила часу зв'язатися з Елен, хоча дуже скучила. Іноді Софії доводилося навіть ночувати в палаці, на щастя Анастасія великодушно пустила її до своїх апартаментів, де була кімната для гостей принцеси. Коли, нарешті, Софі спромоглася вибратися до академії, Елен там не було, а її телефон уперто повторював, що абонент тимчасово недоступний. 

Анна де Вілер постійно намагалася якось зачепити Софію, або підставити. Вона користувалась кожною нагодою, щоб нагадати всім викладачам, що міс Лерой давно не з'являлася на заняттях. На щастя Софії, більшість із них не реагували на це, а коли хтось вівся на провокацію, леді Анна все одно не досягала бажаного ефекту, Софія завжди блискуче відповідала на всі запитання. Не дарма ж вона стільки років була найкращою студенткою академії, та й уся ця підготовка до життя фрейліни теж допомагала у навчанні, як не дивно. 

Заняття у цей день закінчились раніше. Ректор терміново викликав професора Астерна, і той відпустив усіх додому. Софія зателефонувала водієві леді Крістіни, і домовилася, щоб він забрав її трохи раніше. Настрій у цей день у дівчини був напрочуд хороший, вона не знала, що так на неї вплинуло, останні сонячні дні цього року або ж те, що вдалося втерти носа Анні де Вілер, як та не намагалася, опустити Софію в очах викладачів та студентів, їй так і не вдалось. 

Міс Лерой вже досить добре вивчила таємні коридори палацу, але без карти намагалася не по них не ходити, завжди існував ризик заблукати в цьому павутинні ходів. Опинившись біля дверей, що ведуть до кабінету головної фрейліни, Софія почула голоси, один із яких належав леді Крістіні, а другий невідомій жінці. 

Підслуховувати погано, хоча при дворі ніхто на це не звертав уваги, Софія хотіла вже піти, але її зупинила фраза жінки, яка долинула з кабінету: 

- Коли ти розкажеш Софії правду? 

На мить дівчина застигла. Вона боролася зі своїми принципами. З одного боку підслуховувати чужі розмови бридко, а з іншого – говорять про неї. Порядність і принципи програли у боротьбі з цікавістю, і міс Лерой прислухалася до розмови. 

- Не знаю, - відповіла леді Крістіна. - Я ще не готова. Вона тільки почала мені довіряти. 

- Несподівана відповідь, - Софі почула короткий смішок незнайомки, - Я думала, що ти швидше скажеш, що вона не готова, але щоб ти… 

- Стейсі чудово її підготувала, я навіть не чекала. Софія справжня леді, така, якою була і її мати. 

- Тим більше. Вона має знати правду. Крісті, ви добре порозумілися, я бачу, що ти любиш її всім серцем, думаю, і вона тебе любить. І нічого страшного не станеться, коли вона дізнається, що ти її тітка. 

Підслухана розмова шокувала Софію. Вона не розуміла, як таке могло бути, і що це все означає. Їй треба було в усьому розібратися, і дівчині не спало нічого кращого на думку, як запитати прямо у леді Крістіни. Вона відчинила двері й увійшла до кабінету. Побачивши співрозмовницю наставниці, дівчина розгубилася, перед нею стояла королева Євгенія. Але шок від підслуханої розмови виявився сильнішим, і Софія не звертаючи уваги на присутність королеви, поставила питання, яке її цікавило: 

- Що ви мали на увазі, коли казали, що леді Крістіна моя тітка? 

- Тільки те, що вона твоя тітка, - посміхаючись, сказала Євгенія. 

Крістіна заборонила бачитися їй із дочкою Стейсі. Королева могла видати своєю поведінкою їхню таємницю. І сьогодні нарешті вони зустрілися. 

- Вибачте, але це неможливо. Мої батьки звичайні люди, вони ніяк не пов'язані з вищим світлом, - почувши її, обидві жінки не стримались і розсміялися. 

- Софіє, вибач нас за таку реакцію, просто знала б ти як помиляєшся, - трохи заспокоївшись, сказала леді Крістіна. - Сідай, нас чекає довга розмова. І прошу, не перебивай мене. Не так ти мала про все дізнатися, але що поробиш.

Софія слухняно сіла на диван. Королева Євгенія зайняла крісло біля каміна, а леді Крістіна, явно нервуючи, почала свою розповідь. 

- Багато років тому моя сестра Анастасія закохалася у принца Гонштейна. Його мати була проти цих стосунків, ще й скандал спалахнув жахливий. Адже принц був нареченим Євгенії. Анастасія та Даміан любили один одного, і ми з Євгенією були дуже раді за них. Але твоя бабуся, була категорично проти їхнього союзу, і наші закохані голубки просто втекли від скандалів, родичів, вищого світу. Вони відмовились від титулів і навіть своїх імен, зробили фальшиві документи і на гроші, що залишились, купили ферму. Спочатку ми їх не шукали, не хотіли турбувати.