Розділ ІІ

Леді Крістіна чудово знала, який масштаб роботи на неї чекає, за роки на посаді головної фрейліни це був далеко не перший відбір фрейлін, і не останній. У запасі в неї всього два місяці, і за цей час потрібно встигнути з'ясувати, на що здатна її племінниця і чому її треба навчити. Залишалося сподіватися, що Стейсі передала дочці усі свої знання. Можна було обійтися і без усіх цих інтриг і хитромудрих планів, просто оголосити Софію герцогинею де Сансе, але це означало, що вони просто кинуть дівчину прямо в пащу акул. 

Статус фрейліни королеви забезпечить хоч і крихкий, але захист, принаймні, в обличчя ображати не наважаться. Але найбільше Крістіна хотіла влаштувати гарне шоу. Аристократи будуть вражені появою нової герцогині де Сансе. Більше всіх буде вражений цей пихатий індик де Вілер. Він уже давно поклав око на їхнє герцогство. За законом, у разі переривання роду, все майно та титул переходять до найближчого родича, яким і був де Вілер. 

З тих пір, як зникла Анастасія, а Крістіна відмовилася від титулу, він мріяв отримати титул герцога де Сансе. І постійно намагався зачепити цим головну фрейліну. Але Крістіна вірила, що сестра повернеться. Проте час минав, наближалася дата коли, за законом Анастасію, яка до цього вважалася безвісти зниклою, мали визнати загиблою. Саме це і змусило Крістіну відправити кількох детективів на пошуки сестри. 

Ось тільки Анастасія справді померла, і остання надія – це Софія. Крістіна зробить все, щоб де Вілер не дісталося нічого. А як він засмутиться, коли його люба донечка не отримає посаду фрейліни, про яку так мріє. Леді Крістіна представила перекошене обличчя де Вілера, і посміхнулася. Нарешті, головна фрейліна зможе, якщо й не помститися, то хоча б заткнути роти всім кривдникам. Головне, щоб Софія Лерой не обдурила її очікувань. 

*** 

Першого вересня, вирушаючи до Королівської академії, леді Крістіна, головна фрейліна королеви, вдова герцога де Роу, нервувала як ніколи. Сьогодні вона вперше побачить свою племінницю. Насамперед жінка вирішила зайти до ректора. Її люди вже дізнались, що Софія Лерой навчається на четвертому курсі факультету міжнародних відносин. Той факт, що дівчина змогла отримати стипендію на навчання в Королівській академії, ще й на одному з найскладніших і найзатребуваніших факультетів, говорив про винятковий розум і завзятість Софії. За останні двадцять років жоден стипендіат не зміг вступити на цей факультет. 

Привітавшись із ректором лордом фон Стрейном, і взявши у нього розклад старших курсів, леді Крістіна вирушила на першу лекцію. 

Фрейлін відбирали тільки серед студенток третього-шостого курсів, оскільки поєднувати навчання і роботу фрейліни досить важко, а країні потрібна освічена молодь. Отже юним леді давали можливість нормально навчатися хоч перші роки. 

Незважаючи на це, навіть серед старшокурсниць було дуже багато претенденток, а враховуючи, що цього разу весь відбір фрейліни лише фарс, всі ці співбесіди та перегляди здавалися Крістіні ще більш втомливими. Жінці не терпілося побачити Софію, тож вона без роздумів вирушила на лекцію четвертого курсу міжнародників, тим більше в розкладі викладачем значився Штефан Гаровскі, старий знайомий Крістіни. 

Вони разом навчалися у академії. Минуло стільки років, а Штефан не змінився. Ні, він, звичайно, змужнів, на обличчі з'явилися перші зморшки, але він все також був небагатослівним, говорив тільки, по суті, і не намагався догодити тим, хто вищий за нього за статусом. 

До аудиторії леді Крістіна увійшла, коли вже всі студенти були на місцях. Побачивши викладача, всі затихли. Крістіна обвела аудиторію поглядом, намагаючись дізнатися в одній із дівчат свою племінницю. Дівчат, на яких сяяли численні діаманти, а таких була більшість, жінка пропускала одразу. Анастасія і Даміан жили не багато, а після смерті принца, Стейсі взагалі доводилося працювати на кількох роботах, щоб утримувати невелику ферму і прогодувати дочку, так що дорогих прикрас у Софії бути не могло. 

Багатьох дівчат леді Крістіна знала, імениті батьки часто намагалися познайомити своїх дочок із головною фрейліною. Жодна зі студенток не була схожа на Стейсі чи Даміана, леді Крістіна була розчарована. Вона вирішила сісти на верхній ярус аудиторії, звідти можна було ще раз розглянути всіх присутніх. 

Піднявшись практично наверх, вона помітила дівчину, яка явно вибивалася із загальної картини. Але саме це дівчисько у величезних окулярах і величезному сірому светрі була тією, кого вона шукала. Сірі очі Даміана, його тонкий прямий ніс, русяве густе волосся Анастасії, пухкі губи та вольове підборіддя, біла шкіра відмінна риса представників роду де Сансе. 

Усю лекцію леді Крістіна не відводила очей від цієї дівчини, але, на жаль, крім її потилиці нічого не було видно з верхнього ярусу. Коли лекція закінчилася, Крістіна зазначила у своєму щоденнику, що один курс вона переглянула та підійшла до Штефана. 

- Професор Гаровські, дякую, що дозволили бути присутнім на вашій лекції. І якщо можна, я хотіла б поговорити з вами, - тихо сказала леді Крістіна, щоб її не почули студенти. 

- Та звичайно, якщо вам зручно, можемо зустрітися за п'ять хвилин у кафетерії, я сподіваюся, ви пам'ятаєте де він, - Штефан вперше за зустріч посміхнувся, і не посміхнутися у відповідь вона не змогла. 

Герцогиня запевнила Гаровські, що чекатиме на нього в кафетерії. І доки він відбивався від настирних студентів, жінка поспішила до місця зустрічі. Сидячи за столиком у далекому кутку кафетерію, Леді Крістіна гортала свій щоденник, як би там не було, але вона повинна була дотримуватися всіх правил відбору фрейлін. Спочатку відвідування лекцій, потім перегляд особових справ дівчат, які ректор зобов'язався надати протягом кількох днів, і, зрештою, особиста співбесіда.