Глава 24. Репліканти

Арден

Репліканти вийшли з протилежного коридору строєм. Чорна броня, бластери, енергетичні мечі. Десятки копій — наших облич. Я впізнав себе в передньому ряду. Таке саме волосся, той самий шрам на підборідді. Тільки очі порожні…

— Це вони — біоформа, — видихнула Ліра, дивлячись на свою копію з мечем. — Вони зробили армію з нас.

Вузький напівзавалений коридор працював на нашу користь — репліканти могли проходити лише по двоє-троє в ряд, протискаючись між бетонними уламками від недавнього вибуху. Але їх було щонайменше кілька десятків, може більше — задні ряди губилися в темряві коридору.

— До капсул, швидко! — скомандував я основній групі.

Ніна з Корою повели дев'ятьох підлітків до сходів. Фелікс, Ліра, Рейн і троє добровольців з групи Ніни — Шейн, Елла та Тарік — залишились зі мною. Ми зайняли позиції за уламками.

— Вогонь по черзі! — крикнув я. — Економте заряди!

Перша хвиля реплікантів увійшла в зону обстрілу. Вони рухались синхронно, механічно, без жодного прикриття. Ліра вистрілила першою — точний постріл в голову. Реплікант упав, наступний переступив через труп і продовжив рух.

Фелікс відкрив вогонь з лівого флангу, його черга збила двох реплікантів. Але на їх місце одразу прийшли інші, затоптуючи тіла попередників. Рейн метала свої самопальні ножі — робила те, що найкраще вміла — і влучала в шиї та суглоби, де броня не захищала.

— Їх занадто багато! — крикнув Тарік, випускаючи короткі черги.

Репліканти відповіли шквальним вогнем. Плазмові заряди прошивали повітря, вибиваючи шматки з бетонних уламків. Одна черга пройшла так близько від моєї голови, що я відчув запах озону.

— Елла, прикрий правий фланг! — скомандував я.

Дівчина перебігла на нову позицію, ведучи вогонь на ходу. Два репліканти впали, але третій встиг вистрілити. Заряд влучив їй в ногу, вона впала за укриття, стогнучи від болю.

Шейн побачив це і вискочив з укриття, намагаючись дістатися до неї.

— Стій! — крикнув я.

Занадто пізно. Моя власна копія — реплікант з моїм обличчям — випустила три заряди. Всі влучили Шейну в груди. Він упав за метр від Елли, кров розтікалась по металевій підлозі.

Реплікант Ліри підняв бластер, готуючись добити його. Справжня Ліра вистрілила йому в голову — ідеальний постріл між очей. Реплікант впав, його бластер пролетів по підлозі, аж доки його не зупинив бетонний уламок.

— Тарік, витягни Еллу! — наказав я, прикриваючи вогнем.

Хлопець кинувся вперед, схопив поранену дівчину і потягнув назад. Репліканти відкрили по них вогонь. Один заряд зачепив Таріка, він захитався, але дотягнув Еллу до укриття.

— Заряд на сорок відсотків! — крикнув Фелікс, міняючи позицію.

Я перевірив свій бластер — п'ятдесят відсотків. При такій інтенсивності бою вистачить максимум на дві хвилини.

Репліканти продовжували наступати. Вони заповнили весь вузький коридор, передні ряди вже були за футів сорок від нас. Трупи створювали перешкоди, але вони просто йшли по них, незважаючи на втрати.

Плазмовий заряд влучив у бетонну балку прямо над Лірою. Шматки бетону посипались вниз, один врізався їй у плече. Вона скрикнула, кров потекла по руці, але продовжила стріляти лівою рукою.

Ніж Рейн увійшов репліканту в око, той впав, заблокувавши прохід ще двом. Але позаду них я бачив все нові й нові ряди. Вони могли дозволити собі втрати — нас було надто мало, їх — десятки.

Фелікс випустив довгу чергу, збиваючи трьох реплікантів. Його бластер запищав — розряджений. Я кинув йому свій запасний.

— Останній! — попередив я.

Елла, незважаючи на поранену ногу, продовжувала стріляти. Її постріли були неточними, але створювали додатковий вогневий бар'єр. Тарік притискав руку до свого пораненого боку, кров просочувалась крізь пальці, але він тримав бластер другою рукою.

Реплікант Фелікса прорвався крізь вогонь, тримаючи енергетичний меч в руці. Справжній Фелікс ледь встиг відскочити — лезо пройшло в сантиметрі від його обличчя, залишивши опік на щоці.

Рейн кинулась на реплікана збоку, вдарила коліном в бік, збиваючи з ніг. Вони покотились по підлозі, Рейн намагалась вирвати меч. Реплікант був сильніший, він перевернув її і притиснув до підлоги.

Я вистрілив йому в спину. Раз, двічі, тричі. Реплікант впав, Рейн виштовхнула тіло і схопила його меч.

Їх наступ не слабшав. Передні ряди вже були за десять метрів. Я бачив кожну деталь на обличчі своєї копії — той самий шрам, ті самі риси, тільки без життя в очах.

Тарік впав на коліно, його бластер вислизнув з рук. Елла намагалась доповзти до нього, залишаючи кривавий слід. Наші позиції розвалювались.

І тоді я побачив наш шанс на порятунок. Вибух, що пошкодив коридор раніше, залишив глибоку тріщину в стелі. Великий шматок бетонної плити висів на кількох арматурних прутах. Якщо його обвалити...

— Всі б’ємо туди! — вказав я вгору. — Концентрований вогонь!

Ліра зрозуміла першою. Її постріли почали бити в одну точку, розширюючи тріщину. Фелікс приєднався, потім Ніна з підлоги. Навіть поранений Тарік підняв бластер і вистрілив кілька разів.