РОЗДІЛ 5

Мисливський пес і фазани. Про чужу злість і прості людські мрії

Я вже збиралася поставити крапку й завершити цю розповідь, але в пам'яті раптом виринув ще один спогад. Подія, яка трапилася в цій же спільноті трохи раніше, але тільки зараз остаточно склалася в моїй голові в єдиний цілісний пазл.
Це був коментар під чужим дописом. Один чоловік не став створювати окрему публікацію — можливо, не вмів, а можливо, просто соромився. Він просто прикріпив чорно-біле фото в коментарях під постом якоїсь жінки й тихо написав: «Зробіть, будь ласка, її кольоровою».
З фотографії та його профілю одразу було видно: людина живе дуже просто, статками не розкошує. Звичайне, трохи втомлене обличчя, прості світлини.
Реакція спільноти не забарилася. Першою відгукнулася якась жінка, яка зверхньо й агресивно відрізала: «Створи свій пост! Куди ти лізеш зі своїм фото?!».
Натовп в інтернеті взагалі любить правила більше, ніж людей. Але чоловік не став огризатися чи відповідати грубістю. Він лише чемно, майже вибачливо написав у відповідь: «Вибачте... Просто мені дуже це фото сподобалося. Я не вмію робити його кольоровим, а хочу роздрукувати й повісити як картину на стіну».
Я глянула на те фото й не роздумуючи забрала його в редактор.
Знімки там були справді дивовижні й трохи божевільні за динамікою: мисливський пес, із-під ніг якого в небо злітають фазани. У цьому кадрі була якась дика, первісна краса й пристрасть. Я підібрала кольори, зробила траву соковитою, пір'я фазанів — яскравим, а шерсть собаки — живою. Вийшла справді готова, глибока картина.
Та коли я повернулася в коментарі, щоб віддати результат, там уже розгорталося справжнє цифрове травлення. Більше десятка людей накинулися на нього, як зграя. Його обзивали жорсткими словами, насміхалися з його неграмотності в користуванні соцмережами, розтинали за те, що «вліз не туди».
Я мовчки виклала готову кольорову картину прямо серед цього шквалу чужої злості й зайшла на його сторінку.
Там усе стало на свої місця. Батько двох малих дітей. Звичайна, скромна родина. А серед нечисленних фотографій — кадри з природи, ліс, річка, мисливська рушниця. Він був мисливцем. Для нього той пес із фазанами був не просто сюжетною картинкою з інтернету, а втіленням його власної пристрасті, віддушини, тихішої й красивішої частини його непростого щоденного життя. Він мріяв про картину на стіні у своїй скромній хаті.
І головне — у ньому не було жодної краплі тієї отрути, якою його засипав натовп. Тільки ввічливість і тиха подяка.
Цей випадок остаточно показав мені ще одну сторону цифрового світу. Натовп у таких групах часто шукає привід принизити того, хто здається слабшим чи менш досвідченим. Але якщо заглянути глибше за правила й чужі нападки, за ними завжди можна розгледіти чиюсь просту, зворушливу й дуже людську мрію.