Розділ 1. Замовлення.

Олег прокинувся від бадьорих звуків пташиного цвірінчання, які лунали знадвору. Він з задоволенням потягнувся усім тілом, вигнувшись дугою, і поволі підвівся з ліжка. Підійшовши до вікна, молодий чоловік відчинив жалюзі та зазирнув крізь них, впускаючи тонкі сонячні промені у кімнату. Спостерігаючи за чубатими курми, які заклопотано метушилися подвірʼям, він посміхнувся своїм думкам, згадуючи про своє спонтанне рішення відвідати Карпати. Відпустка справді йому не завадить, думав Олег, особливо, якщо це ще й частина його роботи, яка несподівано стала доволі прибутковою. Чоловік був айтівцем та створював рекламний контент за допомогою штучного інтелекту. Нещодавно він отримав замовлення від користувачки популярної мережі Threads, яка надіслала йому фото своєї прабабці й просила створити мініфільм за її участі. Користувачка з загадковим ніком Босорка, розповіла щемливу історію про втрачені родинні звʼязки. Пошуки привели її у Воловець, невелике мальовниче містечко на Закарпатті, де вона знайшла могилу своєї прабабці. 
Олег, відкривши ноутбук, замислено розглядав крихітне фото, яке Босорка (вона так не повідомила йому своє імʼя), зробила, коли відвідала могилу своєї прабабусі Олени. З неякісного фото на чоловіка пильно дивилася молода жінка, хитро примруживши очі. Її тонкі вуста наче всміхалися внутрішнім  таємним думкам — лукавим, як кучері її темного волосся. 
Замовниця просила створити для її прабабусі  невелику пригодницьку історію за допомогою можливостей штучного інтелекту. Олег вже надіслав їй декілька відео, але вони не відповідали очікуванням Босорки. Здивуванню Олега не було меж, коли несподівано замовниця запросила його провести декілька днів у одному з відпочинкових готелів Воловця. Вона натякнула, що це йому допоможе відчути  магічну атмосферу місця народження її нещодавно віднайденої далекої родички. Спочатку Олег хотів відмовитися, але Босорка попіклувалася  про усі витрати.  Вона була щедрою і погоджувалася на всі умови Олега щодо оплати його роботи, тому йому не хотілося втрачати це замовлення. Він знову зустрівся з насмішкуватими очима прабабці Олени, які наче слідкували за коловоротом його думок з чорно-білого вицвілого фото. Закривши ноутбук, Олег рушив до ванної кімнати. Після душу, він уважно вивчав своє голе зображення в повний зріст у овальному дзеркалі на  стіні. Чоловік захоплено роздивлявся своє міцне тіло, граючи мʼязами. Регулярні відвідини спортзалу не могли не тішити результатом. Мʼязи були рельєфними та розвинутими, а його персональний тренер подбав, щоб тіло Олега набуло приємної для ока пропорційності. Чоловік взяв товстого рушника з вішалки на дверях та повільно витер своє тіло, не відводячи  погляду від свого дзеркального близнюка. Він розчесав своє густе чорне волосся, додавши засобів для укладки й висушив його феном. Перед його очима несподівано зринув насмішкуватий погляд загадкових очей з чорно-білої світлини. Чоловік відчув неабияке збудження. Олег гмикнув,  намагаючись викинути з голови ту лукаву напівпосмішку мертвої жінки, не повʼязуючи її з його ранковою ерекцією, і взявся завзято чистити зуби.