15

Єва

-Маршал? Привіт.-здивовано промовила Віра, коли відчинила вхідні двері. В під’їзд ми потрапили разом з жіночкою років за п’ятдесят, якій Маршал допоміг піднести сумки. Вона була безмежно вдячна йому і навіть не поцікавилась до кого ми йдемо.

-Привіт. Впустиш?

-Заходь, звісно. -відчинила вона ширше двері, але тут помітила мене.-А ця що тут робить?

-З недавнього часу ми з нею сіамські близнюки: де я там і вона.

Ми пройшли на кухню і я зайняла стілець, на якому сиділа минулого разу. Вирішила голосу не подавати. Не впевнена, що йому вдасться дізнатись ще щось, але якщо йому так хочеться ламати комедію, то вже без моєї участі. Я сиділа і вертіла головою по сторонах, намагаючись зробити максимально невимушений вигляд. Віра косилась на мене, доки Маршал не звернувся до неї.

-Віра, я думаю ти здогадуєшся чому ми тут?

-Ви знову через Аньку-скривилась вона,- так я вже їй все розповіла.

-Розкажи ще і мені,-криво посміхнувся він.

-Що ти хочеш знати?

-Ну хоча б те, що тобі розповідала Анька про чоловіка цієї милої дівчини,-кивнув він на мене,- та і про саму неї також.

-Нічого не розповідала. Ну, в сенсі, що завела шашні з новим чуваком, а в нього дружина малолітка із богатеньких. Дура дурою. Ну ми посміялися з неї і все…

-Віро, ми давно з тобою знайомі?-спокійно запитав Олексій, але цей спокій був оманливий. Думаю, Віра також це відчула.

-Ну…

-Гну, ти думаєш я в це повірю? Я чув у тебе зараз неприємності, так от, я можу або допомогти тобі вилізти з гівна, в котре ти влізла, або засунути тебе в нього ще глибше. Як буде, обирати тільки тобі.

-Ну ти і сволота, Маршал. Хочеш правду? Тоді слухай. З Серьогою Анька замутила дійсно випадково. У неї в той час була зовсім безвихідність. В місті її всі чудово знали і не велися на неї. Їхати звідси вона відмовлялася, хоча і знала, як небезпечно бути їй тут після історії з Громом. Хоча вона і підкорегувала собі морду в пластичного хірурга, проте не настільки, щоб неможливо було впізнати. Я не розуміла чому вона досі тут стирчить. Ти ж знаєш, на Громі вона була помішана і казала що хоч так, але відчуває його поруч. Ідіотка. Хоча я її розумію…

-Про Грома мені не цікаво, повернемось до Сергія.-перебив її Маршал. А от мені дуже було цікаво, але моєї думки не питали.

-А що Сергій? Познайомились вони в барі. Його компанія святкувала там корпоратив до Нового року. Він був нормально так напідпитку і сильно ображений на дружину, яка не захотіла приєднатись до нього на святі.

Я згадала цей день. Ми тоді дійсно посварилися з Сергієм, адже він про коропоратив попередив мене буквально за день, а у мене була запланована зустріч з замовниками в столиці. Я так прямо і сказала, що не планую переносити зустріч заради дурного корпоративу. Тим паче, що в його компанії я не працювала більше і робити мені там зовсім нічого. Він образився і все перекрутив так, ніби в столиці у мене коханець і їду я до нього. Я тоді принципово не брала від нього слухавку всі вихідні.

-Ну Анька його заспокоювала, як вона це вміє. Адже одразу примітила костюм за штуку баксів і ролекс на руці. Тоді ж вона не знала ще, що бабок у нього немає зовсім. Все що він мав - це завдяки дружині. Ту ніч вони провели в готелі. Ну а далі закрутилося. Вона розводила його на бабки і він спонсорував її. Два роки вони зустрічались. Не те щоб часто, але коли їй були потрібні бабки, він давав їй. Йому не стільки коханка потрібна була, скільки психолог. А Анька цим користувалася, все більше налаштовуючи його проти дружини. В принципі її все влаштовувало, але в один момент їй стало цікаво, що ж там за дружина така. Коли вона дізналась про все, була в шоці. Виявилось, що вона донька Залавського, а у коханця за душою ні гроша. Щоб задовольняти забаганки Аньки, Серьога продав квартиру і набрався кредитів. Вона вже хотіла було його послати, як про себе нагадав Арні.

-До нього ти її підсунула?-запитав Олексій.

-Звісно. Їй хотілося бабла і яким способом його заробляти, було байдуже. Арні не часто, але використовував її для своїх справ. Та того разу він дізнавс,я що вона сестра Бритого. Не знаю звідки. Йому було потрібно, щоб вона любим способом втерлася в довіру до брата і дізналась чи забрав він потрібні Арні документи. Він підозрював, що Бритий забрав їх у старого, але не спішить віддавати йому.

Анька спробувала налагодити стосунки з Олегом, але той її в черговий раз послав. Арні сказав що йому пофіг як, але вона повинна дізнатись про документи. Тут їй і спало на думку використати Серьогу. До того часу вона мізки промила йому нормально і вже могла вертіти ним як хотіла. Наплела йому історію про ненависного брата і про те, що в сейфі у нього завжди купа бабла. Якби вони його забрали, то могли б звалити звідси і жити в своє задоволення.

Але Серьога дурнем не був і відмовився. Як вона його не вмовляла, не погоджувався. Він до судом боявся її родичів,-кивнула вона в мій бік,- якби вони дізнались, добром це не закінчилося б. Тоді і прийшла Аньці геніальна ідея посварити вас. Вона розуміла, що якщо ви розлучитесь, то в нього не залишиться нічого і вибора, окрім як допомогти їй.

-А чому вона не хотіла сама пограбувати брата?-задала я мучивше мене запитання.

-Олег був дуже підозрілий. Якби він дізнався, то вбив би її. А так, дурень, якого ніхто не знає, заліз пограбувати квартиру. Все вийшло як по нотам. Ти вигнала Серьогу, але несподівано для самої Аньки, почала дружити з нею. Ми ще сміялися, наскільки ти наївною виявилась. Серьога, коли зрозумів, що вже йому не світить нічого з Євою, погодився на план Аньки. Вони вистежували Олега і знали його розпорядок дня. Коли той грав в карти в клубі, Серьога пішов до нього в квартиру, але по дорозі зустрівся з прибиральницею, яка того дня затрималась. План їх летів у прірву. Серьога злився на колишню, звинувачуючи її в тому, що вимушений робити все це, щоб було за що жити, адже при розлученні не отримав нічого. І йому прийшла в голову ідея. Так-так, це була його ідея, - засміялася Віра. - Він нею дуже пишалася. Придурок вважав, що якщо у нього буде на тебе компромат, то він змусить тебе до нього повернутись. Але зовсім дурною ти не була і послала їх обох. Та ніхто не знав, що Анька  скористалася його планом, щоб здійснити свій. Вона знала, що Єва не погодиться, адже одного разу вже послала їх. Їй головне було виманити її подалі з міста. Будинок цей вона знайшла вже давно. Власником був старий дід, у якого не всі вальти в колоді були. Вона вже декілька років прикидалася його дальньою родичкою, а все через те, що напроти жив батько Андрія. Не знаю навіщо їй це було. Ти погодилася приїхати туди в село. Серьога пішов грабувати Олега, але той несподівано виявився в квартирі. Пістолет лежав на тумбочці біля дверей. Серьогі нічого не лишалося, як вистрілити. Він подзвонив Анькі і розповів що сталося. Вона сказала перечекати до ранку і їхати в село, там Єва і буде можливість втягнути її в цю історію. Анька і так планувала їхню зустріч, але по-першому плану, вони повинні були зустрітись випадково. Серьога б привіз документи Анькі і вона напоїла б їх чаєм, а потім від Серьоги б здихалася, адже аби Олег його знайшов, то він міг би вийти на неї. Але склалося все набагато краще. От тільки промашка була в тому, що документів при Серьогі не було. Він сказав що сейф був абсолютно пустий і відчинений. Анька психувала, а він накинувся на неї, адже снодійне на тебе подіяло раніше і він запідозрив що щось не так. Та вона була готова до цього і Серьога став покійником.