Глава 2.4

Кілька тижнів Джоан нічого не говорила про свого нового хлопця. Вона їздила з ним по клубах, на пляж, навіть потайки від батьків примудрилася злітати в Нью-Йорк – Джульєтт довелося, як у дитинстві, прикривати її, щоб ніхто не помітив, що сестричка не ночувала вдома. Все обійшлося – Джоан повернулася вчасно, до того, як обман був розкритий, але все ж щось турбувало Джульєтт.

– Ти поїдеш з нами танцювати сальсу? Метт обіцяв мене навчити,

Джоан фарбувала губи, примостившись на пуфику перед величезним дзеркалом. На ліжку лежала сукня з пишною спідницею, а на килимі стояли лаковані туфлі на височенній шпильці.

Здається, Джоан точно вирішила йти в цей клуб.

– Минулого разу він поводився як придурок. Не хочу його бачити. – Джульєтт застигла за спиною сестри.

У дзеркалі відбилися два абсолютно однакових обличчя – вузькі, з високими батьківськими вилицями і тонкими губами. Темне волосся приблизно однієї довжини, тонкі зап'ястя, довгі ноги – дівчат часто плутали навіть родичі.

І дивлячись зараз на дзеркальних двійників, Джоан раптом подумала – а чому б їм не помінятися місцями? Заодно вона перевірить Метта – хлопець занадто вільно став поводитися, а дозволяти йому заходити далі поцілунків Джоан не збиралася, поки не буде впевнена в його почуттях. Їй здавалося – той, хто по-справжньому полюбить її, зможе відрізнити від сестри.

– Допоможи мені перевірити його, – сказала Джоан, немов не чуючи останніх слів сестри.

Та здивовано звела брови, відступила на крок, немов злякавшись.

– Перевірити?

– Ну, пам'ятаєш, як ми в дитинстві розігрували батьків? Мінялися місцями і всі чекали, коли ж вони зрозуміють, хто з нас – хто? Давай так само пожартуємо над Меттом! Сьогодні підеш з ним на побачення!

Джоан підвелася, схопила сукню і простягнула її сестрі.

– Мені не подобається ця ідея, – відгукнулася та незадоволено.

– Не будь такою букою! Зараз нафарбуємо тебе яскравіше, вберемо... Не кисни!

– В який клуб ви зібралися? Сподіваюся, там не розсікають напівголі танцівниці та офіціантки в балетних пачках? Минула вечірка, на яку ти мене затягла, залишила після себе найогидніші спогади.

– Начебто ми збиралися в пристойний клуб… нумо тебе нафарбуємо…

Джульєтта зітхнула – сперечатися з сестрою завжди було марно. Тому вона покірно сіла біля дзеркала і закрила очі. Джоан відразу ж почала кружляти навколо неї з косметичкою – Джульєтта відчувала дотик широкого пензля для пудри. Зрештою, може, сестра права, а вона повинна навчитися розважатися? .

Різкий трель дзвінка розірвав тишу.

– Ти сиди, я сама відповім! – крикнула Джоан. – Так, я слухаю... Ріккі, якими вітрами тебе до нас занесло? Ні, сьогодні у нас інші плани, але завтра ми будемо раді трохи розважитися. Домовилися...

– Дік тут?

Джульєтт ніколи не подобалося дитяче прізвисько брата. Річард Трентон колись сам вибрав собі ім'я – скорочення Ріккі здавалося йому, який виріс у Техасі, занадто м'яким. Але Джоан чомусь дражнила його.

– Я тут подумала... – Джоан ніби не чула питання сестри.

– Знову ти подумала. Подумала ти, а проблеми будуть у мене. Пощастило ж із сестричкою... – пробурчала Джульєтт і відкрила очі.

Відсахнулася від дзеркала, побачивши, що зробила з її обличчям Джоан. Сріблясті тіні мерехтіли ніби діамантова крихта, довгі вії, здавалося, загиналися майже до брів, чорніли стрілки на верхній повіці... А брови – занадто широкі – виглядали зовсім як у клоуна. Хіба це вона? Лялька. Просто лялька. Так, Джоан любила яскраво фарбуватися, але невже не можна врахувати, що сестра не любить вечірній макіяж?

– У мене повіка сіпається, – сказала Джульєтт. – А коли вона сіпається – чекай неприємностей.

– Все буде добре! Я буду поруч – вчора якраз прикупила перуку! Дивись! – вона вже наділа її, і тепер перед Джульєттою крутилася блондинка з гривою блискучого шовковистого волосся. Її дійсно було не впізнати.

– Ти божевільна!

– Зате це весело!

– Але моя інтуїція каже мені…

– Це параноя, а не інтуїція!

І Джоан кинула Джульєтт червону сукню.

– Вона занадто коротка… – простогнала та.