17. Критична помилка Дмитра

Олена намагалася зосередитися на коді програми, але фраза робота про «маскування страху» не йшла з голови. Вона вимкнула ноутбук. Їй потрібно було повітря. Але тільки-но вона вийшла з квартири, дорогу їй перегородив той, кого вона хотіла бачити найменше.
Діма виглядав бездоганно: дорогий костюм, ідеальна зачіска і самовпевнений погляд переможця.
— Олено, нам треба поговорити, — він не питав, а стверджував. — Я бачив, як ти вибігла з бібліотеки. Семененко знову намагається грати на твоїх нервах?
— Це не твоя справа, Дмитре, — Олена спробувала пройти повз, але він зробив крок убік, блокуючи шлях.
— Навпаки. Це моя справа, бо цей «геній» тягне тебе на дно. Декан підтримує ваш проект лише тому, що сподівається на диво. Але давай будемо чесними: Андрій — маніпулятор. Його парі було лише верхівкою айсберга. Ти справді думаєш, що він раптом змінився?
Олена відчула, як усередині закипає холодна лють.
— Його методи можуть бути специфічними, але його інтелект приносить результати. Наш проект...
— Ваш проект — це хаос! — перебив Діма. Його голос став солодким, як патока. — Олено, подивися на себе. Ти завжди була символом порядку. А зараз? Ти нервуєш, ти пропускаєш засідання кафедри. Він руйнує твою репутацію.
Він підійшов ближче, знижуючи тон до конфіденційного шепоту.
— Я подав свою заявку на Стипендію Адамса. І я пропоную тобі стати моїм співавтором. Офіційно. Викресли Семененка. Декан тільки зрадіє, якщо ти повернешся до роботи з кимось надійним. Навіщо тобі цей ризикований елемент, який завтра знову поб’ється на щось у барі?
Олена мовчала. Діма сприйняв це як знак сумніву і вирішив дотиснути.
— Ти впевнена, що він не уклав нове парі? Наприклад, що ти закохаєшся в нього.
Це був удар нижче пояса. Олена зблідла. Логіка підказувала, що Діма може брехати, але «дефект броні», про який казав Андрій, зробив її вразливою до таких сумнівів.
— Олено? — пролунав голос Андрія позаду них.
Він стояв за кілька метрів, тримаючи в руках ту саму каву, яку вона покинула в бібліотеці. Його обличчя було непроникним, але очі потемніли.
— О, а ось і наш головний герой, — засміявся Діма, обертаючись. — Ми якраз обговорюємо твою академічну невідповідність, Андрію. І твою схильність до азартних ігор.
Андрій навіть не подивився на Діму. Його погляд був прикутий до Олени.
— Ти йому віриш? — просто запитав він.
Олена відчула себе розіп’ятою між двома полюсами. Один пропонував безпеку, порядок і зрозуміле майбутнє, але без душі. Інший — тепло, каву з корицею і повний хаос, який лякав її до смерті.
— Я... я не знаю, — чесно відповіла вона, і це було найважче зізнання в її житті.
Діма переможно посміхнувся.
— Бачиш, Андрію? Твоя формула не працює. Логіка завжди перемагає. Олено, йдемо. Нам треба заповнити папери.
Діма простягнув руку, щоб взяти Олену за лікоть, але Андрій раптом опинився поруч і перехопив його руку.
— Теза: — голос Андрія був тихим і небезпечним. — Ти щойно припустився критичної помилки, Дмитре. Ти вважаєш Олену об’єктом, який можна перемістити з одного проекту в інший. Але вона — не змінна. Вона — центр системи.
Андрій відпустив руку Діми так, ніби вона була брудною, і звернувся до Олени:
— Якщо ти зараз підеш із ним — я піду з університету. Без пафосу і без парі. Просто тому, що в системі без довіри немає сенсу працювати. Це твоя остання «Контртеза» на сьогодні. Вирішуй.
Діма завмер, не очікуючи такої прямолінійності. Олена подивилася на одного, потім на іншого. Вона бачила самовпевненість Діми і дику, відчайдушну чесність в очах Андрія.
— Дмитре, — нарешті вимовила вона.
— Так, люба?
— Йди геть. І ніколи більше не смій пропонувати мені плагіат під виглядом співавторства.
Діма роззявив рота.
— Ти що, серйозно? Ти обираєш цей хаос?!
— Обґрунтування: — Олена вперше за день посміхнулася, хоча її губи все ще тремтіли. — Хаос, принаймні, має потенціал до розвитку. А ти, Дмитре, — це нульова ітерація. Тупик.
Коли розлючений Діма зник за рогом, Олена відчула, як у неї підкошуються ноги. Андрій швидко підхопив її, і цього разу вона не згадала про «Пункт 6».
— Ти справді пішов би? — прошепотіла вона, впираючись лобом у його плече.
— Теза: Так, — відповів він, вдихаючи аромат її волосся. — Але, на щастя, моя Наставниця виявилася набагато розумнішою за свого Консультанта.
❤️ Ставте лайк, якщо Олена вчинила правильно!

🔔 Підписуйтесь на, щоб не пропустити Арку помсти від Діми!