Формула — це найвища форма контролю. Вона обіцяє передбачуваність. Вона гарантує, що якщо ти введеш ідеальні дані, то отримаєш ідеальний, очікуваний результат.
Олена завжди жила за формулою. Її життя, її навчання, її блискуче майбутнє було ретельно обчислено: y = ax + b. Порядок плюс працьовитість дорівнює успіху. Вона вірила, що емоції — це просто похибка в розрахунках, небезпечний фактор, який варто виключити. До того дня, коли її ідеальне рівняння зіткнулося з непередбачуваною змінною.
Андрій ніколи не визнавав формул. Його стихія — це інтелектуальна анархія, непередбачуваність, витончений ризик. Він був втіленням хаосу, який, однак, завжди приводив до геніальних, але несанкціонованих рішень. Коли він укладав парі, він керувався єдиною формулою, яку визнавав: Азарт + Обман = Перемога.
Їхня зустріч відбулася на перехресті академічних амбіцій та особистих таємниць. Парі, яке мав виграти Андрій, вимагало від нього лише одного: змусити Олену порушити її власні правила та впустити його у свій світ.
Він почав гру, щоб уникнути виключення.
Вона почала гру, щоб його перевиховати.
Жоден з них не підозрював, що справжньою ставкою у цій дуелі стане не стипендія чи репутація. Справжньою ставкою було єдине, що не піддається жодному розрахунку: їхні серця.
Іноді, щоб вивести нову, досконалу формулу, потрібно зруйнувати стару.