Формула кохання, або як вижити в 10-Б

Розділ 4

"We are the champions, my friends.  And we'll keep on fighting till the end." 

Queen, "We Are the Champions" 

  

У будь-якому науковому експерименті головне – це чітка методологія, контрольні змінні та детально продуманий алгоритм дослідження.  Софія Павлюк була переконана, що її підхід до вивчення любові як сукупності біохімічних процесів буде бездоганним, системним і абсолютно позбавленим емоційного впливу, адже наука не терпить суб’єктивності.  Проблема полягала в тому, що її головний конкурент – а тепер ще й офіційний суперник у парі – Артем Лисенко сповідував абсолютно інший підхід: хаотичний, імпульсивний, повний спонтанних рішень і незрозумілих жартів, що постійно вибивали її з рівноваги.  І саме тому вже наступного дня вона зрозуміла, що її найперша і найголовніша помилка полягала в тому, що вона думала, ніби цю ситуацію можна тримати під контролем.

Вона ретельно підготувалася до початку експерименту: на великому аркуші в зошиті розписала всі можливі критерії аналізу, визначила методи оцінювання рівня серотоніну й дофаміну в організмі людини, дослідила психологічні фактори, що впливають на емоційний зв’язок між людьми, а також склала список параметрів, за якими буде оцінювати результати – логічних, структурованих, абсолютно наукових.  Вона прийшла в школу з повною впевненістю в тому, що тепер усе піде чітко за її планом.

Але, звісно, вона знову не врахувала Лисенка.

– О, професорко, – його голос пролунав прямо за її спиною в момент, коли вона відкривала зошит на першому уроці.  – Сподіваюся, ти не надто напружувалася, готуючись до нашого експерименту? Бо я, наприклад, абсолютно не готувався.

Софія стиснула зуби, але навіть не підняла голову.

– Це очевидно.

Артем безтурботно сів поруч, кинув рюкзак на парту і витягнув якийсь зіжмаканий аркуш паперу, на якому, судячи з його виразу обличчя, мало бути щось надзвичайно важливе.

– Але не хвилюйся, – продовжив він, ніби зовсім не помічаючи її байдужості.  – Я теж склав план експерименту.

Софія нарешті відірвала погляд від зошита, кинула швидкий погляд на його папірець і миттєво зрозуміла, що там абсолютно не те, що вона очікувала.

На аркуші було написано:

ПЛАН ЕКСПЕРИМЕНТУ:

  1. Зробити так, щоб Софія почала хоча б трохи вірити в кохання.
  2. Знайти ідеальну пару для демонстрації "нематеріальної любові".
  3. Довести, що формули – це круто, але не завжди.
  4. Намагатися не бути вигнаним із класу через надмірну активність.

– Ти жартуєш, – сказала вона повільно, дивлячись на нього так, ніби він щойно заявив, що Земля – це трикутник.

– Анітрохи, – відповів Артем, засовуючи аркуш назад у рюкзак.  – Дослідження має бути об’єктивним.  А для об’єктивності треба вивчити всі точки зору.

Софія схрестила руки на грудях.

– Твоє "дослідження" виглядає як план зруйнувати мій психоемоційний баланс.

– А він у тебе взагалі є? – невинно поцікавився Артем.

Вона закотила очі, але всередині її щось сіпнулося, бо, на жаль, він знову примусив її реагувати.

І це було ще одним свідченням того, що цей експеримент стане найскладнішим у її житті.

  

Наступного дня, після тривалих дебатів, які включали в себе три суперечки, два випадки ігнорування і один момент, коли Софія всерйоз задумалася про відміну всього експерименту (тільки для того, щоб не слухати безперервні жарти Лисенка), вони нарешті дійшли до вибору контрольної пари.

– Нам потрібні дві людини, які зараз у стані закоханості, – сказала Софія, відкриваючи новий аркуш у зошиті.  – Це буде наш основний об’єкт для аналізу гормонального фону.

– О, клас, – Артем нахилився ближче.  – Давай знайдемо когось, хто потайки закоханий, але не зізнається.

– Це непродуктивно.  Нам потрібно щось, що дасть конкретні результати.

Вони сиділи у шкільному дворі, а Катя та Назар уважно слухали їхню розмову, час від часу переглядаючись із виразом обличчя, який говорив: "Це буде або геніально, або катастрофічно".

– Дивіться, а що як… – Катя схилилася ближче.  – Ми візьмемо когось, хто тільки-но почав стосунки?

– Ідеально, – погодилася Софія.  – Ми зможемо зафіксувати всі хімічні процеси на самому початку.

– Чудово! – підскочив Артем.  – Хто в нас із класу тільки почав зустрічатися?

Софія відкрила було рот, але Назар раптом обірвав її.

– А ви бачили, як Ліза й Олег останнім часом проводять час разом?

– Ліза й Олег? – перепитала Софія, задумуючись.  – Дійсно, вони щось часто разом зникають на перервах…

Артем усміхнувся.

– О, то це ж просто ідеальна контрольна пара.

Катя радісно закивала.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше