Глава 1

Pov Елізабет

Дорогий щоденнику,
Сьогодні перший день місяця. І все б нічого, но цей місяць вересень. Потрібно іти до школи.
Так, я знову переживаю. Я ж все-таки королева школи, я повинна бути ідеальною. Що ж, тоді я буду такою. Пишу коротко, адже мені ще потрібно готуватися. І хоча на годиннику лише 5:35 я вже на ногах. Пізніше в вечері напишу як пройшов мій день в школі.

Закінчивши писати я поклала щоденник(поки що на щастя не шкільний) і пішла будити Кетрін.
Кетрін- моя подруга дитинства. Коли мені було десять, мої батьки померли в автокатастрофі, і її тато вирішив прийняти мене в сім'ю, адже вони з моїм батьком тісно дружили. Пізніше виявилося що у нього є дочка Кеті. Я зраділа цілому, адже з дитинства мріяла про сестру. І вона могла зрозуміти мене, тому, що і вона втратила маму.
В 15 років ми з нею жили самі в цілому великому будинку, її тато мусив переїхати.

Тепер повернемося до історія. Я пішла до кімнати яка була сусідньою.
-Кет, ранок.-коротко сказала я.
Та в відповідь щось про мугикала в подушку і піднялася на ноги. На відміну від мене, вона швидше прокидалася.
Моя подруга була дуже красивою, можна сказати темною версією мене. В неї довге каштанове волосся яке закриває усь її спину; красиві карі очі і бліднуватого відтінку шкіра. Вона була трохи стройнішою за мене і вищою.
Я ж блондинка з золотими пасмами волосся трохи нижче ліктя; світлою шкірою і голубими очима. Так, природа не обділила.
Я вже було хотіла вийти на кухню, но мій телефон задзвенів. І Кетрін теж.
Джессіка
Було написано на моніторі. Я присіля біля Кет і підняла трубку.
Джессіка- це ще одна подруга, от тільки з інтернету. Ми знею знайомі менше ніж з Кет, но все ж дуже дружимо.

- Дівчата, ви будете в шоці!! Я така щаслива!- пищала по відео дзвінку голубоока брюнетка.
- Джес, що трапилося?-запитала я
- Сьогодні 1 вересня, я прислала вам подарунки, вони на вулиці. Пізніше все зрозумієте.
І виключила.
Ми з Кет переглянулися, і, накинувши верхній одяг і взувшись, вибігли на двір.
Включивши світло ми помітили біля дверей дві коробки, одна була трохи більша яка довжиною досягала мені до ліктя. З неї ми і почали. Не встилнула я і доторкнутися до коробки як з відти щось вистрибнуло.
- Аа-а-а!!!- викрикнула я проти волі
- Сю-юрпри-и-и-з!- викрикнуло створіння з коробки.
Угадали хто? Так-так. Та сама дівчина що дзвонила до нас. Джессіка.
- Джес, на наступний раз попереджай про це. А то я можу вже і не дійти до аптечки- поскаржилася я обнімаючи подругу через коробку. Наступну сикунду до нас приєдналася Кет.
- Дівчат, я ,звичайно, все розумію, ви зараз в культурному шоці, но не могли б ви все-таки допомогти мені вибратися з відси- запитала Джессіка маючи на увазі коробку.
Через деякий час ми сиділи за столом обсуджуючи вчинок Джес.
Виявляється вона буде вчитися з нами. До того вона не вчилася в школі, і взагалі не жила в цій країні. Но її батьки дозволили їїй це(чому ми ще запитаймо).

А що до другої коробки, там були подарунки від Джессіки.

​​​​​СвоСв
- Ок, дівчата, якщо ми не хочемо запізнитися нам час готуватися.
Через пів години ми всі були готові.
Я в червоному платті, червоних каблуках, червоній помаді. Кет в світло розвій блузці чорній спідниці і чорних каблуках. Джессіка в синіх джинсах, білих кедах і білій кофті. Кожна з нас одягалася відповідно до її стилю- спортивний, елегантний і королівський.
-Слухайте, а ви впевнені що я їм сподобаюся?- запитала Джес
- Звичайно. І взагалі, я королева Елізабет 1 офіційно приймаю тебе під свою опіку, і обіцяю, що будь-яке порушення в твою адресу, зі сторони моїх підопічних буде жорстоко каратися!
- Як тут все офіційно!- зауважила Кет
Ми розсміялися.
Прибувши до школи ми провели подругу до кабінету детектора а самі пішли до класу.
- Ліззі- Бетті! Як давно не бачилися
Доречі про моє королівство, от мій вірний кінь
Мене чуть не стошнило від того як він мене назвав.Знову
- Даніель, я просила щоб ти мене так не називав.
-Просила,-погодився той,-но я не розумію чому?
Я закотила очі.
Пояснення значить йому потрібні.
- Ліззі звали твою колишню, а Бетті ту, з якою ти минулого тижня гуляв. Все ніяк мене не забудеш?
Я присіла біля Кет за першу парту першого ряду.
- Привіт, дівчата.
-Привіт Джеймс- привіталися ми з Кет
Джеймс мій друг, в якого колись я була закохана. Також якого називають принц Джеймс. Короче, дівчата, хто там хотів вийти заміж за принца? Пишіть, я скину адресу.😉
Хмм. Джеймс, Джесіка. У них навіть імена схожі.
Доречі, Джесс потрібно буде сидіти ж десь.
- Джеймс. Я знайшла тобі принцесу. Ви просто створенні один для одного.
Хлопець шоковано подивився
- Ми з нею навіть не знайомі, а ти вже встигнула нас посватати?
- Джем, прошу. Вона новенька, а з іншими вона не зможе так погладити як з тобою.
- Добре-добре. Тільки перестанете мене називати Джемом.
- Дякую Джем. Ти найкращий Джем.
Хлопець пропустив мою відверту провокацію і смирно чекав дзвінка.
До класу зайшла вчителька
- Клас, у нас сьогодні 3 нових учня.
До класу ввійшла моя подруга, і ще якихось два хлопця.
Клас, цей рік обіціє бути насиченим.