Лілі і Мудра жінка

В давні часи у далекому королівстві жила молода дівчина на ім'я Лілі. У Лілі було добре серце та лагідний дух, але останнім часом вона відчувала себе обтяженою негативною енергією та емоціями. Лілі бачила навколо себе бідних людей, у яких іноді не було за що купити хліба і не було чим нагодувати дітей. І хоча Лілі намагалася допомагати таким людям, вона розуміла, що не зможе докорінно змінити їхнього життя. Крім того, люди не завжди були вдячні їй за допомогу, і від цього Лілі відчувала сум і розчарування. Інколи діти, чиїм батькам вона допомагала, дражнили її, і хоча батьки намагалися їх зупинити, Лілі відчувала, що, попри всі свої добрі наміри, вона залишається чужою для цих людей. А ще дехто полюбляв використовувати дівчину як "вільні вуха", годинами розповідаючи їй про свої негаразди.

Після однієї такої розповіді вона почувалася настільки погано, що вирішила розшукати стару мудру жінку, яка жила у глухому лісі. Мудра жінка була відома своїм знанням магії та здатністю зцілювати як тіло, так і душу.

Подорожуючи лісом, Лілі відчувала, як її свідомість дедалі більше затьмарюється негативом, який вона несла із собою. Її обступали страхи, стовбури дерев здавалися дивовижними фігурами, що недобро дивляться на непрохану гостю. Найбільш темні зарості вона долала майже бігом, зашпортуючись за великі корені, що ніби навмисно поставали на її шляху. Але коли вона нарешті прибула до помешкання мудрої жінки, її зустріли теплою усмішкою та добрим голосом, і Лілі трохи заспокоїлася.

Мудра жінка вислухала розповідь Лілі про біди, з якими дівчині довелося зіткнутися, а потім повела її на невелику галявину посеред лісу. «Тут, - сказала мудра жінка, - ми проведемо ритуал, щоб очистити твою ауру і звільнити всю негативну енергію, яка обтяжувала тебе».

Лілі з подивом спостерігала, як мудра жінка запалила маленький вогонь і почала тихенько співати. Вона поклала оберемок сухої трави на вогонь, і дим, який піднімався від нього, став запашним і заспокійливим. Потім мудра жінка наказала Лілі заплющити очі й глибоко дихати, зосереджуючись на світлі, яке є всередині неї.

Поки Лілі глибоко вдихала, вона відчула, як сум і розчарування повільно тануть. Вона уявляла, як світло всередині неї стає сильнішим, поки воно не заповнило все її єство. Коли вона знову відкрила очі, вона відчула себе легшою, вільнішою та спокійнішою, чого не було вже давно.

Мудра жінка посміхнулася їй і сказала: «Дитино, твоя аура очищена. Не забувай плекати світло в собі й дозволяти йому сяяти у навколишній світ». Із цими словами Лілі залишила галявину, відчуваючи себе оновленою та готовою до будь-яких викликів, які чекали попереду.