ГЛАВА 3 – ОПЕРАЦІЯ ”АНТЛАНТ„

База на Алясці вже давно перестала бути просто військовим об'єктом. Після війни вона перетворилася на щось набагато більше. Тут більше не існувало чіткого поділу між військовими, науковцями, медиками та цивільними. У коридорах можна було побачити людей у найрізноманітнішій формі - від військової форми різних держав до старих курток, які колись належали рятувальникам. На одному поверсі могли стояти американський військовий, польський медик і колишній боєць Організації Х, які сперечалися через несправний генератор. Через кілька хвилин вони вже разом ремонтували його. Світ змінився. І людям довелося змінитися разом із ним.

На території бази тепер перебували представники десятків країн. Американці. Канадці. Британці. Поляки. Німці. Французи. Українці. Японці. Люди з країн, від яких залишилися лише невеликі групи біженців. Деякі з них були військовими. Інші - інженерами. Хтось був лікарем. Хтось просто шукав місце, де можна було переночувати і не боятися, що вночі над містом знову з'являться кораблі Астро.

А серед усіх цих людей тепер можна було побачити ще одну категорію. Кіборгів. Їх почали створювати ще під час останніх місяців війни. Спочатку це були звичайні поранені військові, які втратили кінцівки або отримали настільки серйозні ушкодження, що звичайна медицина вже не могла їм допомогти. Потім з'явилися експериментальні протези. Механічні руки. Ноги. Посилені хребти. Штучні органи. А після Астро війни все це вийшло на зовсім інший рівень.

На одному з коридорів двоє техніків працювали над кіборгом, який сидів на металевому стільці. Замість голови в нього був старий телевізійний корпус. Екран світився блідим сірим кольором.
- Не рухайся, - сказав технік.
- Я не рухаюся, - відповів кіборг. Його голос ішов із динаміка всередині телевізора.
- Ти щойно повернув голову.
- У мене немає шиї.
Технік на секунду замовк.
- Точно.
Другий технік тихо засмівався.
- Вмикай систему.
На екрані з'явилося кілька рядків. Кіборг нахилив голову.
- Зображення знову мерехтить.
- Після Астро це нормально.
- Уже третій тиждень.
- Ти хочеш новий телевізор?
- Так.
- А де я його візьму?
Кіборг задумався.
- Не знаю.
- От і я не знаю.
Вони продовжили роботу. Для когось це могло виглядати дивно. Для бази - вже ні. Це стало новою реальністю.

На іншому кінці коридору працював старий телевізор. Його корпус був подряпаний, екран місцями тріснув. Але він працював. Перед ним стояло кілька військових. На екрані транслювали американські новини. Зображення кілька разів мигнуло, після чого з'явилася ведуча.
- ...сьогодні міжнародна коаліція підтвердила нові демографічні дані після завершення Астро війни.
Кілька людей перестали говорити. Хтось збільшив гучність.
- За останніми оцінками, на Землі залишилося трохи більше п'яти мільярдів людей.
У коридорі стало тихіше. П'ять мільярдів. Колись ця цифра здавалася величезною. Тепер вона звучала майже моторошно.
Ведуча продовжила:
- Точна кількість загиблих досі невідома. У деяких регіонах відсутній зв'язок, а десятки мільйонів людей досі вважаються зниклими безвісти.
Один із військових тихо сказав:
- Понад два мільярди...
Його товариш подивився на нього.
- Що?
- Просто подумав.
- Не думай про це.
- А про що думати?
Товариш не відповів.

На екрані вже показували кадри зруйнованих міст. Нью-Йорк. Берлін. Лондон. Варшава. Міста, які колись були символами цивілізації, тепер виглядали майже однаково. Бетон. Метал. Пил. Руїни. А потім на екрані з'явився символ Організації Х.
Ведуча продовжила:
- Однією з головних тем міжнародних дискусій залишається майбутнє Організації Х.
Кілька людей одразу переглянулися.
- Ще недавно ця структура вважалася однією з найбільш небезпечних військово-політичних організацій у світі.
На екрані показали старі кадри. Бійці Організації. Броньована техніка. Лабораторії. Старі емблеми.
- Проте після останніх подій міжнародна комісія офіційно визнала, що саме Організація Х відіграла одну з ключових ролей у протидії Астро силам.
На екрані з'явилися кадри Хюлета. Арсеній стояв серед військових. Молодий. Біле волосся. Круглі окуляри. Фіолетова форма.

Олег, який саме проходив коридором, зупинився. Він почув знайомий голос із телевізора.
- Особливу роль у координації сил опору відіграв тридцятисимеричний командир Арсеній Хюлет...
Олег завмер. Поруч із ним зупинився Майор Дмитро. Вони обоє дивилися на екран.
- ...під керівництвом якого сили Організації Х та Resistance змогли провести низку операцій, що суттєво вплинули на перебіг війни.
На екрані показали вибух. Потім - Астро Командира. Потім - кадри фінальної битви.
- Також саме завдяки отриманій інформації було викрито діяльність німецького командира Джефері Мюллера, який протягом тривалого часу приховував свою справжню роль у конфлікті.
Олег нічого не сказав. Дмитро схрестив руки.
- Дивно чути це по телевізору.
- Що саме?
- Що Організація Х тепер герої.
Олег подивився на нього.
- Для частини людей вони завжди будуть злочинцями.
- А для інших?
Олег знову глянув на екран.
- Для інших вони врятували світ.
На екрані з'явилося фото Арсенія Хюлета. Під ним великими літерами: АРСЕНІЙ ХЮЛЕТ - КОМАНДИР, ЗНИКЛИЙ БЕЗВІСТИ.
Ведуча продовжила:
- Наразі місцезнаходження Хюлета невідоме. Його вертоліт, який мав доставити командира до Берліна, був знайдений після аварії в Атлантичному океані. Попередні дані вказують на незвичайні обставини події...
Олег різко подивився на телевізор. Він уже чув це. Натан доповідав йому про це зовсім недавно. Але чути це тепер по новинах було чомусь ще гірше.
- Ведуча знає більше, ніж ми? - тихо запитав Дмитро.
- Ні.
- Тоді звідки вони це взяли?
- З офіційних звітів.
Дмитро кивнув.
- А ті звіти неправильні.
Олег нічого не відповів. Він пішов далі коридором. Йому не хотілося дивитися на екран. Не хотілося ще раз чути ім'я Хюлета. Але база була занадто маленькою для того, щоб від когось утекти. Особливо від новин.