Пролог

Пролог

Я мовчки спостерігала, як світло полум’яних хвиль танцювало на його обличчі. Часом, воно ховало звабливу милу посмішку, а часом навпаки, підкреслювало глибинний, таємничий погляд.

Океанічні очі...тоді і зараз...в них ти не тонеш, в них ти, ніби вчишся дихати під водою.

Посміхнулася. Як тільки помаранчеві крила вогню пасують до його темного волосся, моє улюблене поєднання відтінків. Та виявилось не лише моє. Він також обожнював ці кольори. Взагалі, в нас стільки всього схожого і водночас протилежного. Ми як дві часточки чогось одного, цілого, великого й геть нестримного.

До нього підійшов наш спільний знайомий, присів поряд і почав щось завзято розповідати. Чоловік слухав уважно, а я тишком-нишком спостерігала. Сама собі пояснити не можу, чому мені так подобається, коли він стає серйозним, риси його обличчя в цей час виглядають аж занадто спокусливо. Хочеться вічність їх роздивлятися. Ти бачиш його силу, його впевненість, його винятковість і загадку, що панує просто в кожному русі. Іноді здавалося, що він і не людина зовсім.

Несподівано, чоловік спрямував свій гарячий, сповнений таємничості погляд, в мій бік, вогонь миттєво перемістився з багаття до мого тіла. Серце пришвидшилось, кров поступово нагрівалась, а нерви заграли, як гітарні струни. Я відчувала, як між нами зростає незримий потяг, як сила тяжіння знайшла новий закон і безкомпромісно впливає на нас.

Руки тремтять, ноги тремтять, дихання стрибає, ніби на американських гірках. Мені вже кортить встати і втекти. Але він продовжує вперто дивитися. Як би я хотіла дізнатися, про що чоловік думає. Таке враження, що він долю мою читає, що знає, як знову змінити її.

Та які б бажання мною не заволодівали, я ніколи не здавалася. Відповідала наполегливістю на наполегливість, випромінювала твердість, демонструвала непохитність. І це його ще більше розпалювало. Я бачила, як несамовито починають горіти очі, як він весь напружується, трохи підіймає голову, як цікаво стуляються його вуста. Зазвичай, тут і починалася гра, хто перший відступить і переведе погляд. Та нас завжди щось переривало, бо я не знаю, чим би все закінчилося і, чи закінчилося б взагалі. Так, він відомий фокусник, неповторний ілюзіоніст, першокласний майстер чарівних трюків, але для мене – людина, що одного разу загіпнотизувала без дозволу і компромісу. Прийшов – й захопив за мить у полон.

Вогонь в багатті спалахнув сильніше. Це наша з ним стихія. Якось він сказав, що вміє його приборкувати, а підкорюється лише в одному випадку, але в якому – так і залишилося таємницею.

Наш зоревий контакт роз’єднався. Тепер я дивилася на полум’я, а думками поверталася назад до того вечора, коли лінія почуттів на моїй долоні змінилася докорінно…

Вітаю, любі мої читачі! Нарешті я познайомлю вас з моєю новою історією. Тут буде багато почуттів, протистояння, шаленої пристрасті і звісно ж інтриги, бо без неї я не можу) Сподіваюся вам сподобається. А як ні, все одно дякую за те, що зазирнули до мене. Буду вдячна за зворотній зв'язок, ваші зірочки, підписка, коментарі – все це безцінна мотивація творити далі. Всім гарного настрою, здоров'я і багато нових захоплюючих цікавинок)))