I

У спокійному мальовничому фінському лісі серед синіх озер жив юний хлопець на ім'я Онні. Одного разу у весняний день він вирушив у подорож через ліс і знайшов чарівний ліс, де розквітали прекрасні квіти, такі як фінські фіалки. Кожен сезон відкривав унікальну красу лісу, і саме весною природа прокидалася від зимового сну. Онні захотів побачити не лише красиві фінські фіалки, а й знайти пригоди в пошуках давно втраченого скарбу.

У Онні була карта, на якій він відзначав всі місця ймовірного знаходження скарбу. І ось тепер його шлях пролягав у глиб лісу, до таємничих боліт між фінською та шведською територією.

Несподівано Онні побачив, що хтось стоїть у тіні дерев. Він вирішив підійти та познайомитися поближче. Підходячи ближче, Онні побачив, що це величезний троль, і трішки злякався. Але коли троль посміхнувся, всі страхи розвіялися. Зрозуміло, що тролю довелося заговорити першим, оскільки Онні підозріло оцінював співрозмовника.

Троль: (Почав говорити шведською) Привіт! Що ти тут робиш?

Онні: Що? Я не розумію.

Таллі: (Сміючись) Ти заблукав, чи ти просто поганий знавець шведської?

Онні: (Замислено) Я не розмовляю шведською. Говориш фінською?

Таллі: (Сміючись) Можу і по-фінськи. Здається, ти шведську не розумієш.

Онні: Як тебе звати? І звідки ти знаєш фінську?

Таллі: Мене звуть Таллі. Я представник старої школи, ще з тих часів, коли шведомовні володіли величезними територіями в Фінляндії. Ці землі були полем боротьби між фінським і шведським менталітетами, створюючи мовні та культурні бар'єри.

Онні: Це було в ті часи, коли шведська була головною мовою, і її носії панували. Як все змінилося?

Таллі: Час зробив своє. Швеція втратила свої території, а фінська мова стала могутнішою.

Онні: (З цікавістю) Ти не схожий на жодного мешканця лісу, кого я знаю. Хто ти такий?

Таллі: Я - тонтту, дух лісу. Старі фіни також називали мене тролем.

Онні: (Здивовано) Ти троль? А хто такі тролі?

Таллі: Тролі - істоти, яких часто описували як великих і сильних створінь, і іноді трошки смішних. Вони блукали лісами і печерами, охороняючи свої скарби і розігруючи жарти над мандрівниками що проходили повз.

Онні: Отже, ти троль, вартовий старовини та розповідач історій. Це багато що пояснює. Сподіваюся, ти добрий троль?

Таллі: (Розсміявшись) Добрий? Ну, принаймні, я не кусаюся, якщо мене розлютять.

Онні: Чудово! Але тоді що ти тут робиш?

Таллі: Просто насолоджуюся лісом без цікавих поглядів.

Онні: А хочеш, я поділюся з тобою таємницею?

Таллі: Якою таємницею?

Онні: Я подорожую в пошуках скарбу, який змінить все.

Таллі: (Піднімаючи брови) Скарб шукаєш? Звучить наче в казці.

Онні: Може бути, трошки. Але, повір мені, це справжній скарб.

Таллі: Я не вірю в казки. Такого скарбу не існує.

Онні: Але ти ж троль, хранитель скарбів з давніх часів.

Таллі: Ті часи давно минули. Скарбів вже немає.

Онні: Можливо, мені варто показати тобі, наскільки ти помиляєшся. Я вірю, що такий скарб існує. У мене навіть є карта. Ось подивися.

Таллі: (Роздивляючись карту)  Що це за скарб? Розкажи мені докладніше.

Онні: Це щось, що може змінити наше призначення. Кажуть, що воно сховане глибоко в цьому лісі, чекаючи на тих, хто готовий побачити його цінність.

Таллі: (Повільно киває) Змінити наше призначення... Звучить досить цікаво. Що ти збираєшся робити зі скарбом, якщо знайдеш?

Онні: Я поки що не знаю. Можливо, поділюся ним з тими, кого ціную. Можливо, використаю його, щоб зробити світ трошки кращим.

Таллі: Звучить чудово! Я бачу, ти хороший хлопець. Може, я зможу допомогти тобі у пошуках.

Онні: А що, якщо ми будемо шукати його разом? Два розуми краще, ніж один, чи не так?

Таллі: (Усміхається) Чому б і ні? Разом пригоди можуть бути набагато захоплюючими.

Онні: Чудово! Нумо роздивімося карту, і я тобі покажу, куди я збирався йти.

Отже, вони разом почали розглядати карту місцевості, щоб разом вирішити, в якому напрямку рухатися у пошуках скарбу. Онні вказував на місцевість і пояснював значення символів на карті, щоб передати свою ідею.

Онні: (показує на карту) Ось цей шлях веде до болота.

Таллі: І тут ми можемо перейти цю річку і продовжити пошуки.

Онні: (вказує вглиб лісу) Думаю, що таємничий скарб може бути там, але нам потрібно бути обережними на болотах.

Таллі: Можливо, скарб прихований не на болоті?

Онні: А де?

Таллі: Можливо, воно приховане в damm?

Онні: А що таке damm?

Таллі: Ну, як тобі пояснити... Це ж шведською. Ти повинен знати.

Онні: Чому я повинен знати шведську? Я не знаю, що таке твоє damm. Чому тобі треба говорити шведською? Я не розумію.

Таллі: Тому що я з шведської частини лісу, і мої висловлювання наповнені шведськими словами. Я також жив у місті, у мене великий словниковий запас. Я багато що побачив у місті, і я набагато освіченіший, навіть в порівнянні з усіма мешканцями лісу.

Онні: (Роздратовано) Ти, можливо, і міський, але говориш занадто складною мовою.

Таллі: Хто тобі винен, що ти всього лише лісове створіння із задрипаного села і не розумієш цивілізованої мови.

Онні: (обурено) Знаєш що, пішов ти назад у своє бетонне місто, де немає нічого справжнього і красивого.

Таллі: Ти просто не розумієш витонченості і культури, ти сільський тупий дурник.

Онні: Я краще піду звідси і самостійно шукатиму скарби, мені не потрібна твоя зарозуміла компанія.

Таллі: Чудово! Менше дикунського шуму буде тут.

Онні: Чому це дикунського?

Таллі: Тому що в місті є цивілізація і розвиток, а не як у цьому лісі, наче на самому краю світу!

Онні: Ти просто міський придурок, який гадає, що він чомусь кращий!

Таллі: Ти не більше ніж сільський дурень, який не розуміє сучасності!

Онні: Ну іди тоді, насолоджуйся "красою" міста, а я тут знайду справжнє життя!