Розділ 1. Клер

Це був звичайний сон. Вона сиділа і малювала вид з вікна. Він був нереальним. Ось, просто через дорогу, простягалася довга річка, за нею були густі, нерозвідані ліси. Вдалечині дівчина побачила гори. Але тут вона помітила щось за вікном, прямо в її надзвичайно просторому і прибраному садку. Ну, точніше когось. Це був хлопець 16-17 років. Вона чітко запам'ятала як він виглядав - чорні джинси, такого ж кольору шкіряна куртка з дуже дивним написом Clare. Що було дивним в цьому написі - те, що це було її ім'я - Клер. І ще одне - він стояв майже спиною, так, що його лиця не було видно, але дівчина одразу відчула надзвичайний потяг до нього. Її наче манило до нього, все в його вигляді приваблювало її, він був надзвичайно сексуальним навіть зараз, коли не було видно його лиця.

І тут вона прокинулась. Дівчина абсолютно не виспалась, але вже був ранок. За вікном тільки вставало сонце. Це був приємний січневий ранок. Всі свята вже пройшли, канікули вже закінчились, і потрібно було йти в школу. За вікном дерева покрилися інієм, і в принципі вид у неї був непоганий, хоч вона і жила майже в центрі Києва.

Вона не пам'ятала свій сон в детялях, тільки цього дивного хлопця. І чомусь у неї було якесь дивне бажання його намалювати.

Клер Фільто - це звичайна одинадцятикласниця. Вона дуже гарно малює і мріє стати дизайнером одягу. У неї каштанове, кучеряве, густе розкішне волосся. Її очі карі біля самих зіниць, всередині зелені, ніби м'ятно-бірюзові, і плавно переходять в небесно-блакитний по краях, що їй дуже сильно пасує. Клер має повні губи (що виглядає дуже красиво), кирпатий ніс з зовсім непомітною горбинкою і тонкі темні брови на її надзвичайно гарному ромбовидному обличчі, на якому майже ніколи не буває прищів. Вчиться дівчина гарно, оскільки в майбутньому прагне багато чого добитися. В школі її ніхто не помічає, у неї майже немає друзів. Тільки найкраща подруга Валерія (для друзів і далі тут просто Лєра) і друг Флін.

Лєра була дуже веселою, завжди підтримувала Клер і допомагала їй. Вона була популярнішою, ніж Клер (мабуть через її спокійнішу вдачу), але все ж найбільше спілкувалася саме з нею.

З Фліном Клер дружила не так сильно, тому що таємно була в нього закохана (але знаючи Клер, у якої періоди між "закохуватися в кожного зустрічного" і "любов на все життя" чередувалися кожні 5 хвилин, хто знає), але ніколи нікому про це не розповідала, оскільки знала, що йому подобається Лєра. У Фліна був свій гурт "Flynn's". Там він грав на гітарі і був бек-вокалістом (він не дуже любив співати, тому солістом бути навіть не претендував). У нього була досить мускулиста статура, тому в одинадцятому класі він і став популярним серед дівчат. З хлопцями він сам не дуже хотів спілкуватися, та й їм не особливо подобалася конкуренція. Звичайно, Клер хотілося б мати більше друзів, але це було не більше, ніж просто якесь потаємне бажання бути більш нормальною. Та її життя зараз цілком влаштовувало. Хоча... Звичайно їй хотілося б нарешті в когось закохатися... Та так, щоб це було взаємно.

З батьками стосунки Клер були напруженими. Її тато був фотографом і майже ніколи не бував удома. Її мама була викладачкою в університеті. Клер майже не спілкувалася з нею, оскільки мама ніколи не підтримувала її хобі - малювання (та й сама по собі була строгою жінкою, яка не бачила нічого крім своєї думки і погляду на світ).

Як я вже казала, Клер обожнювала малювати. І віддам їй належне, вона дуже вправно це робила (художня школа дала своє).

Так ось, у неї виникло непереборне бажання намалювати цього хлопця. Але коли Клер почала малювати, почалися дивні речі. Все виходило ідеально з першого разу і малюнок навіть на ранніх стадіях виглядав шикарно. Коли дівчина закінчила, вона відчула якийсь дивний зв'язок з ним. Її ніби приваблювало все, що вона бачила в цьому хлопці, і це її дуже дивувало, оскільки вона зазвичай не реагувала так на людей, а тим більше на хлопців.

Після уроків Клер прийшла додому і знову заглибилась в малювання. Вона з полегшенням закрила очі після важкого дню і побачила картинку. Знову ту ж саму картинку! Дівчина не могла зрозуміти що було такого особливого в цьому хлопці. Вона ніколи не бачила його наживо, в цьому вона була впевнена. А ще Клер була впевнена, що все, що в ній було, хотіло побачити, торкнутися його. Але на даний момент вона всього лиш могла побачити його на своєму графічному, чорно-білому малюнку.

Тут Клер відкрила очі, дістала чистий листок, і продовжила малювати. Це вперше вона не керувала собою, і тим, що вона малює. Ніби щось надприроднє керувало нею. Коли Клер закінчила, вона побачила місто. Але якраз його дівчина вже взнала. Це ж було її рідне місто, Київ!

Клер остаточно заплуталась. Що це за хлопець? Чому вона відчуває такий дивний зв'язок з ним? І що означав Київ? Вона вже нічого не розуміла.

Наступні кілька днів пройшли дуже напружено. Клер намагалась знайти хоч щось про цього хлопця в інтернеті, але всі системи були ніби спеціально заблоковані. Вона була в повному відчаї.

Клер звикла відпочивати у своїх снах, це було для неї другим життям. Але за останні кілька днів, після того дивного сну, вона перестала їх пам'ятати. Але насправді їй взагалі вони не снились, Клер просто цього не знала.

- Фільто!

Вона була на уроці. Ну, але як ви могли здогадатися, Клер заснула.

- Фільто, ти що там, спиш?

- Ні, Артуре Федоровичу. Вибачте, що ви питали?

- Всі географічні точки...

Але Клер вже не слухала. Вона ж обожнює географію! Як вона могла заснути? Вона ніколи раніше не засинала на уроках. Все це дуже дивно. Вона завжди почувалася виспаною вдень. Але останні п'ять днів Клер почувалася так, ніби вона взагалі не спала, і це її лякало. Ця вся ситуація здавалася дуже дратуючою. Вона не спала дуже багато, пропускала улюблені уроки, скотилася по оцінках. І все це через якогось хлопця! І так, вона була впевнена, що це саме через нього!

- Клер, що це було на уроці?

Її думки перервала Лєра.