Хочу зірочку з неба.

Суть нещастя в тому, щоби бажати і не могти.

Блез Паскаль

Зрозуміти, чого хочеться, таке ж непросте завдання, як у космос полетіти. Нас оточує світ, повний можливостей, цікавостей та просто заманух. Включаєш телевізор — реклама, яка пхає в мозок, що тобі це треба, те саме і в соціальних мережах. Під впливом цього у нас накопичується така кількість «хочу», що «Війна та мир» Толстого здасться порівняно з цим тоненькою брошуркою.

Людина губиться, адже якщо подумати, то на виконання половини всього не вистачить і всього життя. Адже там кажуть, що якщо в тебе цього немає, то життя неправильне і не по-справжньому живе. Тому мені здається, що неправильно писати цілий список, що я маю зробити за життя, щасливим від виконання його ви не станете, і навіть навпаки, можете розчаруватися, адже якщо ви не виконаєте один із пунктів, вас гризтиме совість, адже щастя-то у всіх ста чи тисячі пунктах. Скажу навіть більше: весь цей список — брехня, поясню чому.

Звідки ви берете пункти, звідки черпаєте натхнення, а я скажу: з того самого екрану свого гаджета, спочатку це не ваш список, на самому початку ви приречені на поразку, це пастка, що приведе вас у таку відчай, що вибратися буде вкрай складно . Тут ви заперечите, що список я не пишу, і те, чого я хочу, мій усвідомлений вибір, але чи це так, як зрозуміти, чого дійсно бажає ваше серце?

Для цього треба зрозуміти одну річ: усі без винятку бажання спрямовані на те, щоби отримати задоволення. Чи потрібна вам нова, дорога річ у тому випадку, якщо ніхто не зверне на вас уваги, я думаю — ні, і тоді яка різниця, що вдягати? Дорогий годинник все показує один і той же час, те саме відноситься і до машин, і до відпусток, після цього можна зробити висновок, що такого роду бажання штучні, тому що причина їх прийшла ззовні, у зв'язку з чим щастя від отримання їх ви не отримаєте з тієї причини, що людям, загалом, начхати на вас, і навіть навпаки, будуть заздрити і ненавидіти вас за те, що ви змогли щось, що не змогли вони. У зв'язку з цим я зробив висновок, що бажання справжні лише ті, що прийшли зсередини, ті, що не вимагають зовнішніх стимулів.

І їх не так вже й багато, якщо чесно, що робить ці самі бажання універсальними та легкодоступними. Хтось заперечить, що це неправда, і все, чого хочу, це мій вибір, усвідомлений. Щоб перевірити це, запитайте себе: а якби ви не знали про ту річ, яку бажаєте, виникло б у вас бажання придбати її? Ви скажете: що за дурість, адже як можна хотіти того, про існування чого ти навіть не підозрюєш? Ось і відповідь, чого дійсно треба хотіти, щоб бути щасливим: те, про існування чого вам не треба дізнаватися ззовні. Адже це нескінченна гонка, в якій переможця немає і не може бути, є лише учасники нескінченної гри, а кінець її лише після смерті, і найстрашніше, що весь період гонки вас мучить почуття власної неповноцінності.