Дитячі травми

Мало не кожна людина в цьому світі знає, що перша половина нашого життя є значима у формуванні особистості. Наше дитинство і те що ми бачимо\чуємо до семи років відкладається у підсвідомості на усе життя. Як характер так і усі сфери життя,а також багато наших звичок формуються під впливом середовища в якому ми перебуваємо в свої юні роки. Якщо у нас спокійне дитинство і батьки підтримують наші починання з любовью-це сформує здорову як фізично так і психологічно людину в дорослому житті. Але коли в сімьї панує насилля, розбрат і непорозуміння з осудженням, то це вже велика проблема. Така поведінка батьків незмінно вплине на поведінку дітей, яка різко погіршиться в підлітковому віці. Це не просто бунтарський період в пошуках себе, це намагання ваших дітей довести вам батькам свою значимість. І коли це не знаходить відклику: їх серця закриваються і озлоблюються, вслід чого батьки перестають бути авторитетом для своїх дітей і втрачають контроль над ними. Багато хто думає що впорається з цим задопомогою жорсткого контролю. Проте, ні, я вам скажу, так ви лише втратите їх назавжди і навіть непомітите коли, тому що ваша сила змушує їх мовчати про наболівше через страх покарання і відлучення(так, вони ще глибоко в душі і тоді вірять що все може змінитися). Але батьки, якщо ви не змінитеся і не зміните тактику-ви залишитеся в гордому одиночестві. Для того щоб змінитися потрібна щоденна дисципліна, але воно того варте. Багато і непотрібно: лиш щира любов і прийняття і стримування своєї темної сторони. Діти побачать зміни у вас і тоді самі без примусу захочуть стати краще. Потрібна правильна мотивація і це заохочення, подавлянням ви нічого доброго не добьєтеся окрім "психологічного інваліда" з яким потім усе життя будуть проблеми, які вам же доведеться вирішувати, бо чадо буде покладатися на вашу допомогу в своїй несформованій самооцінці.