Розділ 2.

3 Листопада 2000 р.

         М’яке світло ліхтарів відображалося в калюжах, які залишилися після вранішнього дощу, і створювало атмосферу затишку в осінньому парку. Олеся з Владом зустрілися о п’ятій вечора, і на вулиці вже сутеніло. Цього разу Олесі не довелося вигадувати причину для зустрічі- її одногрупниця знайшла студентський квиток хлопця, який навчався в інституті Влада, і Олеся визвалася його передати. В неї звично тьохкнуло серце, коли побачила Влада- високий, стрункий, з темним волоссям і блакитними очима, які в куточках були трохи опущені донизу, що надавало йому іноді сумного вигляду. Він був одягнений у джинси і шкіряну куртку, яка дуже йому лічила:

- Привіт. Ну що, пішли?

      Вони повільно йшли стежками парку та розмовляли про студентське життя, згадували школу. Проте розмова якось не дуже складалася. Взагалі Олесі завжди було складно спілкуватися з Владом, бо він полюбляв жартувати- не завжди вдало, та застосовувати двозначні вислови. Олеся просто не знала іноді, як на них реагувати. Теж намагалась жартувати, проте виходило якось натужно. Крім того, оскільки Влад їй дуже подобався- вона  боялася ляпнути щось не те. Так, Олеся хотіла розповісти Владу про Ігоря- хлопця, з яким зустрічалася на той час (нехай не думає, що вона одинока!), але щось її стримувало.

- Може, присядемо? – Влад зупинився біля вільної лавки.

    Вони сіли. Запала тиша.

- Розкажи мені щось, - сказав Влад та уважно подивився на Олесю.

      Ось таких ситуацій вона намагалася уникати. Вигадувати щось цікаве, коли він сидить так близько і дивиться прямо тобі в очі? Олеся спробувала ухилитися від відповіді та перевести розмову на нього, щось запитала, проте Влад не піддався. Більше того, він раптом обійняв її.  Олеся зовсім розгубилася і перестала щось розуміти. До того ж Влад почав ніжно торкатися її обличчя, шиї…

     Думки Олесі плуталися, вона не знала, як їй реагувати. Вона точно такого не очікувала. Але ці доторки були дуже приємні і Олесі хотілося мурчати, як кішці. В голові майнула думка, що зараз Влад запропонує їй зустрічатися. Але що тоді робити з Ігорем? Проте вона не відчувала до нього і половини тих почуттів, як до Влада. Тим часом Влад спитав її:

- Чому так важко зізнатися, що тобі хтось подобається?

    Олеся відчула, як спалахнули її щоки. Проте питання було явно риторичним. Вона хотіла щось відповісти, але наступна фраза Влада шокувала її ще більше:

- Знаєш, давай залишимося друзями. Так буде краще.

    Олеся відчула, як її серце впало кудись донизу. Отакої! Ось цього вона тим більше не очікувала…І це була, м’яко кажучи, досить неприємна несподіванка. А він продовжував:

- Ти дуже приваблива дівчина. Я тебе не вартий. Ти знайдеш собі кращого. Не хочу завдавати тобі болю.

     Олеся слухала його мовчки. В її думках панував безлад. З одного боку, вже не потрібно було вирішувати проблему з Ігорем, а з іншого – не дуже приємно, коли нехтують твоїми почуттями, та і самолюбство Олесі теж постраждало .

     І тут Влад нахилився і поцілував Олесю прямо в губи. Вона вже нічого не розуміла. Це був зовсім не дружній поцілунок- дуже ніжний, проте в губи! Олеся відчула, як у неї запаморочилося в голові. Насправді, то був поцілунок її мрії. Звісно, вона раніше цілувалася з іншими хлопцями, проте зазвичай то були грубі поцілунки, які скоріше відштовхували, аніж приваблювали. Ігор завжди цілувався жадібно, наче хотів засмоктати її всю цілком, а Влад – повільно та ніжно.

    Але що це було? Сказав, що залишимося друзями, а сам цілує як кохану… Чи це поцілунок- заспокоєння, щоб не сильно переживала? Олеся трохи відсторонилась:

- Знаєш, насправді у мене є хлопець – Ігор. Ми досить довго вже зустрічаємось і думаю, що у нього до мене сильні почуття.

      Влад примружився:

- Ось як. А знаєш, може у нас с тобою щось і вийде. Не зараз, так пізніше.

     Олеся була шокована:

- А ти розумієш, що цими своїми словами залишаєш мені крихітну надію?

• Ну надія у тебе і так залишиться, - Влад посміхнувся.

Олеся аж задихнулась від цих слів. Індик самовпевнений! Зачепив її на гачок і тепер буде смикати, коли заманеться. Проте вголос нічого йому не відповіла. Все ж не готова вона була так різко рвати ці стосунки…