Розділ 1.

27 листопада 2022 р.

       Цього вечора Олеся все ж вирішила завести собі сторінку в модній соціальній мережі. Вона довго опиралася, мовляв, і так вже багато часу витрачає на різні месенджери, проте саме цю мережу Олесі порадила її викладачка з астрології для просування астрологічних послуг. Астрологія – то було останнє захоплення Олесі, яка у повній відповідності зі своїм знаком зодіаку (Близнюки) дуже швидко могла зацікавитися чимось, а потім з такою ж швидкістю переключалася на щось інше. Проте зараз зацікавленість астрологією була на самому піку і Олесі вже хотілося застосовувати свої знання з цього предмету і консультувати інших.

      Вона швиденько зареєструвалася і почала описувати свої послуги. Тим часом соціальна мережа за якимось відомим тільки їй алгоритмом почала надсилати Олесі пропозиції підписатися на начебто знайомих їй людей- однокласників, однокурсників, колег по роботі. Олесі не дуже хотілося витрачати на це час, проте вона майже не дивлячись оформила декілька підписок- треба ж було напрацьовувати клієнтуру. І зразу ж отримала повідомлення від якогось бородатого чоловіка:

- Олесю, це ти?

- Привіт.

     Олеся уважніше придивилася до фото та ім'я чоловіка – «Владе!». Її колишній однокласник, перше кохання, хлопець з блакитними очима, який колись майже розбив їй серце… Вона давно не згадувала його. Декілька років тому бачилися на зустрічі однокласників, проте все це тоді було якось поспіхом і Олеся пам'ятала тільки, що він тоді не справив на неї особливого враження. Був пихатим, насмішкуватим, багато пив. І залишився від цієї зустрічі якийсь неприємний присмак. Проте зараз Олеся була рада побачити повідомлення від нього.

- Привіт! Це я:) Нарешті відкрила тут сторінку. Як ти?

- Нормально. Ти в Україні? Цікавить те, чим ти займаєшся.

- Поки що так, в Україні. Ти про астрологію? Так, це цікаве заняття.

- Чого не поїхала?

- Донька не захотіла їхати. А твої поїхали?

Олеся пригадала, що Влад був начебто одружений і мав доньку.

- Ні. У Києві. Так ти астрологією на життя заробляєш чи це як хоббі?

- Поки що як хоббі та додатковий дохід, напрацьовую базу клєнтів.

- Записатися можна?: )))

-     Олеся посміхнулася. Так, було б цікаво подивитися його натальну карту

- Ти для себе чи для когось хочеш отримати консультацію?

- Для себе. Просто цікаво, що це. Нудно, є час.

У цьому був весь Влад. Ще хлопчиком був допитливим, завжди захоплювався чимось новим.

- То ти хочеш щось конкретне дізнатися чи розшифровку в цілому за датою народження? Подивись поки що інформацію про мої послуги на цій сторінці.

- Добре, дякую.

- Будь ласка. Коли визначишся, пиши.

      На цьому в той день спілкування завершилося. А Олеся поринула в спогади. Вона закохалася у Влада у старших класах школи. Він особливо не звертав на неї уваги, проте відносився по-дружньому. Тим більше, що Олеся була відмінницею і часто допомагала йому з домашніми завданнями. А щось на кшталт стосунків розпочалося вже після закінчення школи.

      Хоч вони поступили до різних Вишів, Олеся часто дзвонила Владу і запрошувала його на зустрічі. То на день народження подруг, то просто вигадувала якусь причину, щоб зустрітися – наприклад, допомогти написати реферат. Олеся відкрила шухлядку в столі – десь повинен бути старий щоденник, де вона якраз описувала студентські роки. Ось він – зелений зошит у м'якій палітурці. Олеся почала гортати аркуші – 2000 рік, саме тоді відбулося побачення в центральному парку, яке вона добре пам'ятала. Тоді теж був листопад…