Глава 5

Дінка поклала біля себе телефон на випадок, якщо Максим раптом вийде на зв'язок, а сама сіла у вітальні з книгою. Але читати сьогодні не виходило, думки незмінно поверталися до Макса і майбутнього весілля. Вона скучила, їй потрібно було стільки йому розповісти, а він не дзвонив вже другий день. І вже другий день два мовчазних хлопця з команди Тимура стирчали в машині у неї на подвір'ї, періодично міняючись з такими ж мовчазними товаришами.

Їй не дозволяли виходити з дому, один з хлопців з'їздив в магазин і за списком привіз потрібні продукти. Тимур відбувався загальними фразами, запевняв, що з Максом все в порядку, але в грудях здавлювало і дряпало щось неясне, тривожне. Дінка відклала книгу, стиснула коліна і втупилася в порожній камін.

Там в РАГСі, на бланку заяви в графі «Присвоїти прізвище дружині» Максим особисто вписав: «Доміна». І тоді вона вперше усвідомила, що це все наяву, вона справді стане дружиною Максима Домина і в них буде одне прізвище.

Макс так і не зрозумів, що її вразило. «Мені варто було зробити це на другий же день, як я тебе побачив, щастя моє, ми не втратили б стільки часу. Ти впевнена, що тобі потрібен чоловік-тугодум, кохана? » А вона знову зависла від незвичного «чоловік».

Марійка на цей рахунок була більш категорична. Вона заявила Діні, що їхнє кохання повинно було пройти випробування часом, зміцніти і загартуватися, і тепер весілля — це лише логічне завершення тернистого шляху їх непростої «лав сторі». Дінка кивала, погоджувалася, а сама знала, що закохалася в Максима з першого погляду і, зроби він їй пропозицію на самому початку, вийшла б заміж, не замислюючись.

Макс хотів обійтися без весілля, але, як завжди щось прочитавши на її обличчі, заявив, що йому не принципово, нехай буде весілля, яке їй хочеться. Тепер Діна щовечора дошкуляла Максу розповідями, що там вони з подругами ще вичитали в черговому журналі, і треба віддати належне, він терпляче все вислуховував, а під гарний настрій навіть роздавав поради.

На вихідних вони збиралися до мами з бабусею, Діна мала познайомити їх з Максом. Мама вже почала готуватися, хоч сьогодні була тільки середа, вони з мамою якраз недавно дзвонили одне одному. Максим зізнався їй, що хвилюється, чи сподобається мамі чи ні. Дінка заспокоїла його, якщо вже того вухатого гобліна, який передає їм гроші, мама називає «милий хлопчик», то Максим точно здобуде щось краще.

В домофон подзвонили. Дінка подивилася на екран і здивувалась, побачивши Тимура. А йому що потрібно? Вона йому сьогодні двічі дзвонила, і він не говорив, що збирається прийти. Діна впустила Тимура до будинку і запропонувала каву. Вона так здичавіла за ці два дні, що була рада навіть його компанії, тому що хлопці з охорони спілкуватися відмовлялись категорично.

— Діно, мені потрібні документи, Макс казав, така зелена папка, подивися.

Вона швидко знайшла потрібну папку і винесла Тимуру. Той сів в кухні за столом і почав переглядати один документ за іншим.

— Будеш каву?

— Якщо ти теж зі мною вип'єш, — відповів, не відриваючись від листа.

— Тоді я чай.

Діна поставила перед Тимуром чашку з кавою, а сама сіла навпроти з великим кухлем чаю з лимоном. Тимур пробіг очима останній документ і спантеличено наморщив лоб.

— Дивно, Макс казав тут подивитися. А є ще схожа папка, може він переплутав і не туди поклав? Дін, сходи подивися.

— Більше нічого, — сказала, повернувшись, і надпила з кухля. Якийсь лимон з гіркотою попався, напевно, занадто товста шкірка, більше не треба такі купувати, так і не вона це купувала, а її внутрішньодворова охорона. — Хочеш, сам іди подивися.

Тимур кивнув і піднявся наверх, Дінка відчула, як важчають повіки і злипаються очі, зараз, вона лише трішки подрімає, а то жахливо хилить в сон. Діна склала на стіл руки і примостила голову, підібгавши ноги на кухонному диванчику. А потім крізь сон здалося, що Тимур бере її на руки і несе з кухні в коридор, а потім і взагалі виносить з дому, дурниці, напевно просто хоче укласти її в ліжко, і з чого вона так втомилася? А потім стало темно.

***

Дінка відкрила очі і подумала, що ще спить, тому як інтер’єр навколо була їй не знайомий. Велика кімната, освітлена неяскравим світлом нічника, велике ліжко з шовковою кремовою постіллю — Макс більше віддавав перевагу темним тонам. Діна лежала на ліжку, прикрита простирадлом і... гола. Ну майже. Руки злякано ковзнули по мереживу на стегнах, немов перевіряючи, а ось де все інше, хто б їй сказав?

Вдалині чути неясний шум, чоловічі голоси, хтось лаявся, і ці голоси здалися навіть знайомими. Треба б піднятися і вийти подивитись, що відбувається, де вона взагалі. І одяг свій знайти. Дінка підвелася на лікті, але раптово відчинились двері, і в кімнату увірвався... Макс? Обличчя перекошене, очі горять, дихання важке і переривчасте.

Вона ривком підвелась і сіла в ліжку, зразу ж закрутилась голова, а прохолодний шовк сповз, оголивши груди. І мимоволі прикрилася руками, тому що слідом за Максимом в двері влетів Тимур, до речі, теж голий до пояса. Може, їй хтось пояснить, що за цирк тут відбувається?

— Ти... — хрипко видихнув Макс і сіпнувся до Дінки.

— Не чіпай її, — загарчав Тимур і, схопивши Максима за руку, заламав за спину, — вона до тебе більше не повернеться, я не відпущу.