Діна вже давно мала повернутися. Олексій мовчав, як партизан, і стояв на своєму — Діна йому не дзвонила, відпустку брала на два тижні, чому вдома її немає, не знає, може, поїхала до матері. Квитки вона викупила тільки в один кінець, так що знайома Олексія із залізничних кас теж нічим Доміну допомогти не могла.
А все ті тугодуми, упустили Діну на вокзалі. Краще б він Алана попросив, але брата Діна знала в обличчя, ось він і дав розпорядження Джокеру відправити до поїзда двох найбільш кмітливих хлопців. Ті до вагону вийшли, Діну впізнали, з нею — хоч одна гарна новина! — були ще дві дівчини. Максим відчув божевільне полегшення, коли нарешті дізнався, з ким вона поїхала.
Думка, що його дівчинка вирушила до моря з якимось чмирем випікала нутро, він не міг більше ні про що думати. Домін в житті нікого не ревнував, а тут варто було лише уявити поруч з нею іншого чоловіка, його охоплювала незрозуміла, осліплююча злість.
Якщо Діна, дивлячись на них з Ланою, зазнала хоч десяту частину того, що мучило Максима до дзвінка Джокера, то його шанси заслужити прощення неухильно і стрімко летіли прямісінько в сектор зеро.
А далі хлопці Джокера Діну загубили. Вони провели її з подругами до автовокзалу, простежили, як ті сіли в автобус і виїхали в сторону південного узбережжя. І якби не аварія на дорозі, через яку рух було перекрито майже на годину, хлопці спокійно достежили б за дівчатами і з'ясували, де ті зупинилися.
Макс не збирався заважати їй відпочивати, але він розраховував, що за дівчиною наглядатимуть надійні люди, все-таки південь, курортне місто, вродлива дівчинка — він розумів, що у Діни відбою від чоловіків не буде. А бійці Джокера вже знайшли б спосіб захистити її від непотрібних знайомств.
Але Діна з подругами як крізь землю провалилися. Джокер клявся, що шукає, та толку від його пошуків не було ніяких. І ось два тижні пройшло, Діна вже повинна була повернутися, а світло у вікнах як і раніше не горіло, він навмисно їздив, перевіряв і сьогодні приїхав в «Рояль» на годину раніше.
Вона все одно з'явилася несподівано, і Максим тут же обпікся гарячою кавою, поставив чашку на стіл і вп'явся очима в струнку фігурку кольору кориці з золотом. Завмер як бовдур за столиком, не в силах відвести погляд. Її волосся вигоріло і стало світлішим, а засмаглі ноги, він готовий був битися об заклад на свою нову «беху», якимось чином стали довшими. Вони і так у неї починалися там, де в нормальних людей ще продовжувався тулуб, але зараз, у цих білих потворно коротких шортах, вони реально здавалися довшими, ніж були.
По чесному, шортами ось це ось непорозуміння назвати було не можна, на погляд Макса вони тягнули щонайбільш на подовжену нижню білизну. Так, звичайно, літо в самому розпалі, в місті душно і спекотно, але хіба це привід ходити по вулицях майже без одягу?
Назустріч Діні вже випхався Плаский і з криком: «Лялько, ти що, вирішила нас усіх сьогодні добити?» — впав перед нею на коліна, картинно розставивши руки, а потім обхопив за ноги. Він би і вище вхопився, якби не Тимур, який підійшов з іншого боку і власницьких відтягнув її від Плаского.
А та й рада, повисла на шиї у Тимура, очі сяють, ніби тільки з ним зустрічі і чекала. Що взагалі відбувається, вони що всі, очманіли? І Ворон лізе до неї обійматися, а там вже й Олексій визирає з каси і посміхається, немов йому мільйон подарували. Ну хоч Плаский відвалив, Тимур постарався, хіба що не стусанами від неї відігнав.
Яскрава жовта блузка з вирізом від плеча до плеча постійно з цих самих плечей з'їжджала, а знизу вона була така широка і коротка, що перед очима Доміна періодично з'являлася смужка засмаглої шкіри. Цікаво, у цієї дрібної засранки могло б вистачити зухвалості не надіти під ту жовту ганчірку білизну? Це вже буде перебір.
Він уже був близький до того, щоб встати і перевірити, але тут блузка в черговий раз з'їхала з плеча і оголила тонку мереживну смужку. І тільки тоді Максим помітив, що його руки міцно стискають край столу. Він що, збирався запустити столиком в цей рій, який увивався навколо його дівчини? Чи це нагадують про себе два тижні повного утримання?
Тим часом Діна обперлась об покерний стіл, схрестивши ноги, і Максим на кілька хвилин просто залип на її щиколотки, він ніколи не думав, що його може настільки вразити це видовище. А потім уявив, як тримає їх в долонях, ковзає вище по гладкій шкірі і знову сьорбнув палючої кави. Шкода, що вже зовсім курити кинув, не в тему.
З одного боку до Діни намертво приклеївся Ворон, Максим не міг пригадати, коли вони встигли так поріднитися. З іншого лип Тимур, навіть на стіл сів впівоберта, щоб краще Діну бачити. Здається, Макс таки щось упустив. Плаский встав прямо перед Діною і загородив йому весь огляд, але він був тільки радий. Спина Плаского, на відміну від щиколоток Діни, підйому не викликала ні в душі, ні де ще, можна було перевести дух і вслухатися, нарешті, в розмову.
— Давай, Лялько, признавайся, запалили з подружками на узбережжі? Ти як собі там мужиків відбирала? Кожен десятий два кроки вперед?
— Ігор, — Діна поправила волосся, — мої подруги заміжні. Так що не було ніяких чоловіків. Ми відпочивали виключно жіночою компанією.
Це невимовно тішило Доміна, повинно ж його сьогодні хоч щось потішити.
— Не бреши, — не повірив Плаский, — а як їх тоді чоловіки відпустили? Що там за додіки?
— Нормальні в них чоловіки, — Діна повела плечима, — вони програмісти, працюють в одній фірмі. Там потрібно проект якийсь серйозний закінчити, і тоді вже всі разом відпочивати поїдуть. А поки зайняті, відправили дружин.
— Але ж ти незаміжня, — підштовхнув її Плаский і взяв за лікоть, — могла собі дозволити гульнути.
Зненацька Діна подивилась на Максима. Вони буквально на секунду зустрілися поглядом, Макс піймав, він з неї очей не зводив.
— Відчепись від неї, — недобре відштовхнув руку Плаского Тимур. Треба ж, скільки терпів. — Це ти без баб жити не можеш, а потім твоя Вітка скандали влаштовує і тарілки об твою голову б'є.