Глава 23-1

Раптово Макс усвідомив, що не дарував Діні квіти. Жодного разу. Гроші через Олексія впихував, сніданками годував, а квіти не дарував. Дебіл.

Він купить троянди з неї розміром, а потім поїде до своєї дівчинки додому. Може, вона навіть вийде в зміну, так буде ще краще. Тоді він принесе квіти в казино і віддасть їй при всіх, адже він на очах у всіх притягнув Лану в «Рояль» і змусив Діну грати з нею.

І якщо його кохана дівчинка вирішить розтрощити букет об його голову, він і слова поперек не скаже, ще й присяде, щоб їй зручніше було. А потім відвезе до себе додому, навіть якщо вона буде брикатися і відбиватися. Так, хлопчисько Ворон виявився набагато розумнішим і дальновиднішим за Доміна, він вибачався перед своєю дівчиною завжди, незалежно від того був правий, чи ні.

Коротка розрядка прострелила мозок. Так, ні про що. Він ледве стримався, щоб не відштовхнути Лану, не варто, своє вона відпрацювала, тепер додому спати. Але та стрімко піднялася і оповила його руками.

— Я гадала, ти залишишся, — вона майже лежала на ньому, Макс з цікавістю спостерігав за тим, як талановито розігрується мініатюра, — ти сьогодні був такий, як раніше, і я собі намріяла... Я втомилася, Максим, чому ти не хочеш все забути, я хочу бути тільки твоєю!

— Що ти, я не вартий таких жертв, — Домін відсторонив її, застебнув ремінь і поправив футболку.

— Це через неї ти став таким зі мною? Через цю дівку?

Він підчепив Лану двома пальцями за підборіддя і підняв вгору так, що їй довелося потягнутися всім тілом.

— Затям собі раз і назавжди. Я її люблю. Вона моя дівчина, а ти — всього лише обслуговуючий персонал. І тримайся від неї подалі, я тебе попередив.

Він бачив ненависть в гарних, кольору темного шоколаду очах, вологих і блискучих. Колись вони доводили його до нестями, але тепер зовсім не зачіпали. Йдучи, Домін залишив в передпокої ключі від її квартири, він більше сюди не прийде, і було б добре, якби це зрозуміла Лана.

Домін спав майже до обіду, потім довелося з'їздити до сусіднього обласного центру, і так вийшло, що вони з Вороном приїхали до Діни пізно ввечері. В салоні на задньому сидінні лежав величезний букет троянд ніжного попелястого відтінку. Може й не з Дінчиного зросту, але в салоні вони не вміщалися, довелося укласти по діагоналі. А те, що вона легко за ним сховається, це без сумніву.

Макс не питав, скільки квітів у букеті, розраховувався Ворон, він просто намагався уявити собі її очі. Ось тільки незмінно бачив залите сльозами обличчя, і настрій відразу псувався.

Вдома Діни не було, світло у вікнах не горіло, і вони попрямували в казино. Там виявилось, що Олексій відправив Дінку у відпустку, але куди і з ким, не сказав. Схоже, й справді не знав, навряд чи б він ризикнув приховувати правду від Доміна. Максим змусив його розшукати знайому, яка допомогла Діні з квитками, і через десять хвилин з'ясувалося, що та ще вранці взяла три квитка в напрямку південного узбережжя, і вже дві години, як його дівчинка їхала в поїзді в невідомо якій компанії.

Був би Максим на колесах, він уже б їхав навздогін і з ранку стояв на пероні, номер вагона він знав. Але трохи охолонувши, Макс вирішив, що, можливо, це й на краще, зараз Діна з упертості і образи навряд чи стала б з ним розмовляти, і якщо вона вже там, нехай відпочине і змінить обстановку. А потім вони разом ще раз з'їздять до моря, як він їй і обіцяв.

Максим повернувся в машину і попросив Ворона відвезти його на набережну. Він відразу вихопив очима цю парочку, чимось вони вирізнялися з-поміж інших пар. Одягнені просто, зовсім молоді, хлопчина тримав дівчину за руки і щось їй говорив з таким запалом, що Макс лише скривився, адже сам вже давно втратив здатність так проявляти почуття.

Він підійшов до парочки і відкликав хлопця в сторону. Білявенька дівчина злякано дивилася на Доміна, ну да, він же монстр, він і забув. Хлопець теж дивився здивовано, але хоробрився і намагався не показувати, що злякався, чим викликав у Макса мимовільну повагу.

— Ходімо зі мною, — вказав він хлопчині на машину, — та не бійся ти.

— Куди ви його ведете? — скрикнула дівчина і безпорадно стала озиратися по сторонах.

Домін відчинив задні дверцята машини.

— Бери, — він вказав на букет, — подаруєш своїй дівчині.

— Звідки ви знаєте? — прошепотів хлопчина, недовірливо переводячи погляд то на букет, то на Доміна.

— Що саме? — уточнив той.

— Що я їй пропозицію хочу зробити, ось, — хлопчисько дістав з кишені оксамитову коробочку, — а на квіти грошей не вистачило, стипендію не дали. Я поверну вам гроші, дайте мені ваш телефон, я підробляю, там скоро зарплата...

— На що ж ти сім'ю утримувати будеш, студент? Чи не зарано одружуватися? — Макс сам не знав, навіщо запитує. Йому яке діло?

— Вона вагітна, — пояснив хлопець і, не стримавшись, посміхнувся. Домін похитав головою. Дітвора недолуга, не чули, що таке презервативи? Чи на них теж грошей немає?

А сам розумів, що насправді банально заздрить цим двом закоханим. Дістав портмоне, вийняв п'ять папірців по сто доларів і сунув хлопцеві у верхню кишеню сорочки.

— Це тобі на весілля. І квіти забирай.

— Ви що? Я не можу взяти у вас гроші! Дайте телефон, я буду вам віддавати, як зароблю, — заперечливо заговорив той. Ще один віддавальщик…

— На сім'ю заробляй, ти ж у нас майбутній батько, — Максим поплескав хлопця по плечу, і сам не зрозумів, чому в грудях скрутився джгут. Знову заздрить? — А за гроші не переймайся, у мене зараз місячник добрих справ.

Він дочекався, поки той витягне букет з машини, і всівся наперед до Ворона.

— Вітаю, брательнику, — підморгнув Ворон приголомшеному хлопцеві, — я теж скоро одружуюся.

— Ну хоч як вас звуть, скажіть, — хлопчина обхопив букет руками і насилу утримував у висячому положенні. Його дівчина потихеньку підібралася ближче і притиснула до щік обидві долоні. — Ми ж повинні на весіллі випити за ваше здоров'я!