Глава 15-1

Максим гнав машину по трасі, і сам собі не вірив. Так не буває, йому не могло так фантастично пощастити. Невже це правда? Невже можна так повірити в будь-яку нісенітницю? Адже вона розумна дівчинка. Як вона могла купитись на такий дешевий розіграш? Він був упевнений, що Діна розсміється йому в обличчя і скаже: «Який вантаж, яке маскування, що за маячню ти несеш, Домін?»

Але ж ні, прийняла все за чисту монету. Як, як можна бути такою наївною? Цікаво, що вона надумала. Що у них багажник забитий зброєю? Або під днищем скотчем приліплені пакети з наркотою? З неї станеться.

Ні, сама по собі ідея була геніальною, Домін був дуже гордий собою. Його осяяло відразу ж після розмови з Діною, де та похвалилася, що починає повертати йому борг. Звичайно, цього не можна було допустити. Ось тоді йому і прийшла в голову чудова ідея запропонувати своїй дівчинці заробити разом з ним гроші в якості контрабандиста. А насправді просто проїхатись з Діною на кілька днів до моря на свій день народження, та й розвідку деяку на узбережжі провести теж не завадило б.

Звичайно, інколи в них виникала потреба в різного роду перевезеннях, але Домін особисто таким не займався, за рангом не личить, вистачало тих, хто може це зробити швидко і без зайвих питань. І навіть в мареві і в гарячці він не став би залучати до цього Діну.

Але ця наївна дівчинка так зраділа можливості заробити і розплатитися з Доміним, що відразу й беззастережно в усе повірила. В цілому, вона була права. Ці гроші стіною стали б між ними, з боку Діни, звичайно ж. Для Максима сума була чималою, але й не смертельною, побиратись йому ще не світить. Та вона вперта і в усьому б бачила свою залежність, їхні стосунки точно застопорилися б на невизначений термін. А щоб Дінина сім'я залишилася на вулиці тільки заради повернення йому боргу, він геть думати не хотів.

З іншого боку, йому подобалось таке ставлення Діни. Вона щиро вважала, що він не повинен вирішувати її проблеми і відкидала будь-яку пропозицію грошовї допомоги. Чи це тому, що він відразу запропонував їй таку форму відносин, де прямим текстом озвучив її зміст? А може, тому що їхні стосунки були ще зовсім невизначеними? Але одне Домін знав точно. Сині кити і без цього ось-ось виздихають, тому допустити до них Діану Арєєву не можна ні в якому разі, він просто зобов'язаний утримати її біля себе. Бажано під замком в своєму будинку.

«В якому статусі?», — запитала тоді Діна. Та хоч в якому, в якому їй хочеться, аби на його території. Однак, останнім часом його стали відвідувати воістину революційні ідеї.

Максим подивився на Діну і помітив, що вона вже не спить. Лежить тихо, як миша, і очей з його рук не зводить. Що на них дивитися, руки як руки, лежать собі на кермі. Від керма взагалі одна назва, не вистачає йому його «бехи», до якісного швидко звикаєш. Але маскування повинне бути справжнім, тут нічого не поробиш. Добре, що Діна прокинулась, він би вже поїв, та шкода було будити дівчину, вона ще не відійшла після зміни.

— Виспалась, радість моя?

Йому здалось, вона насилу відірвалась від розглядання його рук і підняла очі.

— У мене нове прізвисько?

— Тобі не подобається?

— Все, що не «зая» і не «мася», прекрасно, — вона сіла і випросталась, трохи потягнувши плечі, а Максиму раптом захотілось, щоб вона потягнулась по-справжньому, піднявши руки і прогнувшись в спині, і щоб зараз на ній були не джинси з футболкою, а те плаття в квіточках, а краще взагалі нічого ... Спокійно, не найкраща ідея уявляти це, сидячи за кермом. Надто незручно стає сидіти.

Максим з деяким зусиллям відігнав від себе провокаційні видіння. Діна сиділа, спираючись на руку, і дивилась по сторонах. Треба б підняти спинку сидіння.

— Ти зголодніла?

Вона знизала плечима.

— Кави б випила. З йогуртом.

— А я як звір.

— Максе, — вона вдивлялася в пейзажі, що пролітали за вікном, — ми що, їдемо до моря?

І вп'ялася в нього недовірливим поглядом. Ніколи ще Штірліц не був такий близький до провалу! «Спокійно, Домін, вона повірить усьому, що ти їй зараз скажеш, головне, не ржати».

 — Діночка, я здається говорив, що наше прикриття — пара молодих людей на відпочинку, хіба ні? І я точно не говорив, що ми їдемо в ліс з наметами або на риболовлю. Звичайно, ми їдемо до моря.

«Прокатило! Точно, прокатило! Як же легко тебе обдурити, виявляється, люба!» Йому навіть стало ніяково. Але не надовго. А люба, згадавши про прикриття, зразу ж напустила суворий вигляд і почала таємничо озиратися по сторонах. Джеймс Бонд у спідниці, точніше, в жіночих джинсах. З таким виразом тільки з гранатомета із заднього сидіння відстрілюватись.

Попереду замаячив пост дорожнього патруля.

— Дівчинко моя, ти повинна виглядати закоханої дурепою, а не обвішаної вибухівкою смертницею, зроби личко веселішим і скажи мені що-небудь приємне, а то нас загребуть прямо зараз.

Вона злякано стрепенулась, а потім розсміялася, Максим так і не зрозумів, це вона відіграла роль, чи він дійсно її розсмішив. Молодий патрульний, козирнувши, запитав документи, і поки їх розглядав, Макс не витримав, притягнув до себе усміхнену дівчину і поцілував, притримавши за шию. Яка все ж чудова ідея була взяти Діну в частку перевізником! Патрульний посміхнувся і повернув Доміну документи. Вони проїхали пост, і Максим прийняв найсерйозніший вид.

— Домін, — раптово її голос зазвучав небезпечно підозріло, — а ти мене не розігруєш?

«Ох ти, твою ж дивізію! Тримайся, Максе, ось він, момент істини!». Він невизначено знизав плечима і, випроставшись, сказав дуже рівно і холодно:

— Розігрую, звичайно.

Вона заспокоїлась і розслабилась, знову втупилася у вікно, дивлячись на чагарники, що пробігали повз. Повірила. Не дивно, цей тон і не на таких діяв. «Дякую, Горець, виручив. Тільки не ржати, будь ласка». Він закусив губу, щосили намагаючись не сміятися.