Розділ 1

Соня

Настільки я давно не хвилювалася. На місці не сидиться, не танцюється. Музика у клубі дратує, а не бадьорить. І зараз мені починає здаватися, що зі мною не так все й погано. Та я нормальна дівчина, лише трохи заплуталась.

Тільки з моєю думкою не всі погоджуються.

- Соню, ти ніколи не вирвешся з комплексів після колишнього хлопця. Зберися, кому кажу! - підбиває на рішучість Ліна, моя подруга.

- Назавжди залишуся самотньою, ти хочеш сказати? - перекрикуючи музику, я уточнюю.

- Ти вже рік як одна. Хто знає, скільки ще так триватиме? - підтримує загальну думку друга подруга, Свєтка. - І не тільки з чоловіками, тобі ж і на роботі не щастить. Чорну смугу треба терміново лікувати. Сьогодні або ніколи!

Ось це я втрапила…

Хапаю скибочку лимона і жую, кривлячись у душі і на обличчі. Ох, як непросто зважитися на нелегкий вчинок. Я ж ще нічого не зробила, а коліна вже трясуться заздалегідь.

Ми з подругами колишні однокурсниці, завжди готові один одного підтримати або добити. Але важливо, що у біді не кинемо.

Зараз подруги знайшли біду у мене. І наш приїзд у нічний клуб - покликаний позбавити мене від усіх комплексів. Але я щось сумніваюся, як би нові неприємності тут не заробити.

Наші збори у клубі обиралися невипадково за датою. Рівно рік тому я застукала колишнього хлопця з його пишногрудою сусідкою. І не так, щоб підловила випадково. Все як у кіно. Повернулася раніше з роботи, а підлий зрадник щосили розійшовся з сусідкою на нашій канапі. Після моїх розборок, мене ж і вигнали, звинувачуючи, що я нудна та й взагалі набридла.

Знадобився місяць на вихід зі страждань. Начебто життя почало налагоджуватись. Але у кожній особини чоловічої статі я бачила гулящу натуру мого колишнього. Тільки до мене виявляють увагу і намагаються зачарувати - мій нюх вловлює запашок колишнього. Не можу його забути, ненавиджу бабія.

З роботами теж не щастило... За останній рік три місця змінила. Тиждень тому попросили написати заяву, бачте, заступнику боса врізала за те, що він мене лапав.

Мені двадцять чотири, я не дуже досвідчений дизайнер і погано йду на контакт з чоловіками. Справа моя безнадійна, так вважають подруги. Ну і я сама визнаю, зі мною щось точно не так. Тільки дурепи чекають ідеальних і вірних. Треба у реальності жити, а не у романтичних казочках.

І ось я верчу головою на різні боки і шукаю лікування за методом подруг.

Рецепт у них такий: колишнього негідника треба перебити іншим гулящим самцем. Тоді я в душі помщуся. Життя стане спокійніше, простіше, і біла смуга підморгне ще мені. Як модно зараз говорити - закрию гештальт для кращого майбутнього. Поки що хочеться залізти під стіл і там цей кровожерливий гештальт закапати.

- Дівчатка, ну як я, на вашу думку, буду просити? Прямо підійду і скажу: дайте мені лікування у номері? Ну, або так: ви не сильно зайняті? Мені б на годинку вами покористуватися.

- Соню, ну що ти як маленька? Фліртуй, спокушай, а потім хапай і тягни!

Ліні добре, вона і танк перетягнути здатна.

- І не хвилюйся з приводу номера, - безтурботно відмахується друга подружка. - Ми зібрали для тебе гроші на віп-кімнату. Туди і затягуй, головне, заманити.

Свєта простягає мені подарунковий конверт з грошима на улов кандидата.

Я доторкаюся до конверта, і таке відчуття, що пальці зараз ось-ось задимляться. Палаю від сорому і пропоную найняти у такому випадку профі. Дівчата відкидають мій варіант. Потрібен більш надійний кандидат, щоб відразу ми зрозуміли, що він той ще бабій і безсердечний нахаба.

- Як тобі блондин біля бару? Кілька разів на нас озирнувся, - Свєта показує на привабливого чоловіка, на вигляд він не набагато старше, ніж ми.

Придивляюся до нього уважніше. Бажання втекти з клубу загострюється.

Щось засиділася я, а у мене кішка вдома могла зголодніти. Перевірити б її…

- Ой, забрали. Сонько-о, такого кандидата проґавили! - з жалем тягне Ліна, спостерігаючи за активністю яскраво-рудої дівчини у відвертому вбранні. Вона прилипла до блондина і таку не зженеш. Помітно досвідчену хватку мисливиці навіть на відстані.

- Мені він не особливо сподобався, - я от взагалі не засмучуюся.

- Май на увазі, багато часу на вибір у нас немає, - квапить Свєтка, показуючи на інших.

- Так, не сиди як тетеря. Бери приклад з рудої мисливиці за готовими на пригоди чоловіками, - підбадьорливо підморгуючи, радить мені Ліна.

Для подальшого полювання ми йдемо танцювати. Дівчатка про нашу мету приїзду забувати не дають. Але щось всіх відповідних чоловіків нахабно крадуть з-під носа, варто мені тільки придивитися до них і назвати кандидатами.

Повертаємося у зал. Подруги базікають, не відстають. Замовляємо десерт, не сидіти ж за порожнім столом. Опускаю ложку у морозиво та пробую.

Мм-м... Смачно як.

Моє улюблене ванільне, хоч щось мене сьогодні заспокоїть. Перемикаюся на те, що приємніше, і хіхікаю над занепокоєннями подруг.

Тільки ось дивне відчуття дошкуляє. На лобі, немов жало свербить. Поїдаючи морозиво і, не особливо замислюючись, перекладаю погляд на сусідні столики.

А ось і причина мого незрозумілого відчуття…

На диванчику розвалився привабливий брюнет і свердлить мене вивчаючим поглядом. Самовпевнений господар життя, таким він мені бачиться. А раптом він розглядає не мене?

Перевіряю.

Разом зі стільцем переміщаюся вліво. У відкриту не стежу, мружуся і підглядаю.

Брюнет не один, з ним ще двоє дружків. Про щось базікають, потім всі втрьох на мене повертаються.

- Дівчатка, я не знаю навіщо, але той брюнет міг клюнути... - розгублено показую на нового і, за моїми відчуттями, небезпечного кандидата.

Але ми ж з ним більше ніколи не побачимося. Отже, не треба трястись. Я ж не дарма дві години з макіяжем поралася і за укладку виклала чималі гроші. Хоча б потанцювати я повинна.

І у мене є ще план, у разі чого, подруг обдурити. Скажу, що усамітнилися, все пройшло чудово. Тоді вони відчепляться від моїх чорних смуг. Зрозуміють, що не допомогло. Ну і заживемо як зазвичай.