Фіктивний шлюб із магом тіней

Глава 8. Клинки без піхов

Першим, на що я звернула увагу, коли прокинулася, була ковдра. М'яка, легка ковдра, якою мене хтось укрив, поки я спала.

І лише стиснувши її край своїми пальцями, я повільно розплющила очі… А наступної секунди викотила їх з орбіт, побачивши поруч із собою обличчя сплячого в цьому ліжку Ніка, одягненого в чорну бавовняну піжаму!

Шок від такого несподіваного сюрпризу накрив мене з легким запізненням. І після кількох секунд ступору я все ж таки різко сіла в ліжку. При цьому майже відразу зауваживши, що все ще залишалася у своїй вчорашній парадній сукні... добряче пом'ятій, звісно.

— А, доброго ранку, — смачно позіхнув чоловік, потягнувшись, наче лінивий кіт. — Коли я прийшов, ти вже спала, і я не став тебе будити. Чому в піжаму не переодягалася? Невже настільки вчора втомилася, що навіть до душу не доповзла і тільки до ліжка на автопілоті долетіла?

— Майже, — пробурмотіла я, відводячи погляд. — А коли ти прийшов?

— Десь о першій ночі, — сказав він, замислившись на кілька секунд. — Довелося вчора побігати із цими «знаменнями».

…А заразом ще й пострибати в чиємусь ліжку, як я гадаю?

Хоча дивно, що він після цього у своєї Жанни не залишився до ранку.

— І як, задоволений результатом?

— Більш-менш, — кивнув чоловік, підвівшись на ліктях. — Знайти того, хто організував той курник під час коронації, поки не вдалося, цей паршивець розумів, що його шукатимуть найкращі шукачі, і знав, як добре замести сліди. Натомість «добрий знак» для сьогоднішнього балу підготували ще й який! Милий, зворушливий і до поросячого вереску патосний. Тобі сподобається!

— Ловлю на слові, — зітхнула я.

— Слухай… Я, звісно, не експерт, і навіть не жінка… але хіба зручно спати у корсеті? — хмикнув Нік.

— Ні, не зручно, — зізналася я... А за мить тихенько скрикнула від несподіванки, коли темний маг потягнув за корсетний шнур! Після чого заклинанням змусив його розшнуруватися за лічені секунди.

Насамперед мені, звичайно ж, варто було б обуритися. Ось тільки після того, як корсет (нехай і не затягнутий надто сильно), в якому я проходила весь день і проспала всю ніч, нарешті спав, по тілу пронеслася хвиля чистого екстазу, що не залишила мені іншого вибору, окрім як протяжно застогнати! Та так, як я під своїм чоловіком у нашу першу шлюбну ніч, мабуть, не стогнала. І лише після цього прийшло розуміння того, як моя бідна спина тепер болить.

— Я так і думав, — нахабно посміхнувся Нік, так безтактно і безсоромно дивлячись на мене, що до мене запізно дійшло, в якому я вигляді зараз перед ним знаходжуся!

— Ти так і продовжуватимеш витріщатися? — напружено простягла я, хмурячи брови.

— А ти сильно проти? — підморгнув цей паршивець, і знущаючись, провів по моєму хребту подушечками пальців, таким простим рухом просто підриваючи кожну клітинку мого тіла!

— От же ж невгамовний кобелина, — пирхнула я і демонстративно від нього відвернулася. Навіть спробувала було встати з ліжка… тільки ось зрозуміла, що краще мені дати спині трохи відпочити, інакше ще впаду на підлогу, щойно встану на ноги, і тоді це буде вже зовсім повне фіаско. — А я вже подумала, що ти цієї ночі добре розрядився, щоб не хотілося на ранок ще й до мене чіплятись.

— Ем-м-м-м... Литиціє, а про що це ти зараз взагалі?

— Та гаразд, забий. Можеш не приховувати від мене свої інтрижки, не маленька і чудово усвідомлюю, що…

— Інтрижки? — розгублено підняв брову чоловік, дивлячись на мене як баран на нові ворота. — У мене є якісь інтрижки, про які я не знаю?

— Ніку, годі, — трохи роздратовано видихнула я. — Я знаю, що ти повернувся так пізно не через роботу.

— Взагалі-то, саме через роботу, — спантеличився маг.

— Тобто, ти в ліжку тієї Жанни — ким би вона не була — шукав змовників? — уїдливо простягла я, з легким запізненням розуміючи, що ось зараз точно несу зайве і язик пора прикусити. — У будь-якому разі це твоє право, тож я…

Але тут мене перебили. Перебили гучним, зовсім безбашенним сміхом, з яким Нік звалився головою назад на подушку.

— Піду я, мабуть, у душ, — розгубившись, пробурчала я, тільки ось підвестися мені не дали. У лічені частки секунда моя оголена спина відчула чоловічі груди, що притиснулися до неї, коли гарячі руки, безпардонно прослизнувши під розшнуроване плаття, обвили талію.

— Щоб ти знала, я, як добропорядний одружений чоловік, не зраджую своїй фіктивній  дружині, — прошепотів Нік мені на вухо, лоскочучи своїм подихом розпатлане чорне волосся, лише вчора зачесане в ідеальну зачіску.

— Невже? — промовила я… і чорт забирай, однією інтонацією свого голосу з кінцями видавши, як усе моє тіло спалахнуло раптовою гарячою хвилею.

— І я навіть здогадуюсь, що саме ти там учора підслухувала, — вів далі темний маг, спускаючи чорний шовк сукні з моїх плечей. — Більше того, маю деякі міркування щодо того, на якій частині розмови вирішила тихенько піти, так і не подавши виду, що стала її випадковим свідком. Бо якби ти там пробула хоч трохи довше — неодмінно почула б вкрай експресивний набір ненормативної лексики та словесних обертів, якими я, не зовсім по-джентельменськи зірвавшись, послав ту милу леді в кілька анатомічних напрямків. Після чого повернувся до своєї роботи, що полягала в обшуку апартаментів одного підозрюваного. Який, на жаль, результату не дав, тож довелося вибачитись і йти на нічну нараду у штабі служби безпеки з порожніми руками. Якщо ж ти мені не віриш, можемо сходити до штабу разом, і там моє алібі підтвердять не лише слова тих, що брали участь у вчорашніх розслідуваннях, а й деякі докази, серед того й відеозаписи з робочих прихованих камер, в яких вказано час зйомки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше