- Я тебе уважно слухаю.
- Нарешті ти мне вислухаєш,-сказав Влад. Він зробив трохи паузу і продовжив:
- Не перебивай. Гаразд?
-Гаразд.
- Я вчора не закінчив, бачу ти вже знаєш. Тепер ми з тобою пара і ти підеш зі мною на вечерю на яку я тебе запросив. До кінця нашого навчання в школі ми будемо парою, а через декілька місяців наших стосунків ми одружимось,- після цих я видержала.
-Як це ти собі уявляєш? Навіщо це тобі?
-Ти знову мене перебиваєш.
-Вибач.
- Я хочу після школи поїхати за кордон, щоб там навчатися, але для цього мені потрібний шлюб. Мої батьки дозволять навчатися там, якщо я матиму дружину, яка буде зі мною поруч і вони будуть знати, що я не гуляю кожен день з новою дівчиною, а сиджу вдома з коханою. Тому ми будемо зустрічатися, тоді зіграємо весілля. Поживемо там два місяці, а потім скажемо всім, що не зійшлися характерами.
- А про мене подумав? Як я зможу обманювати рідних? Я досі не розумію для чого ця вистава, іди до своїх шанувальниць, робити цього не буду. І зараз всім скажу, що ми не зустрічаємось.
- Не смій розказувати! Я буду тобі платити за роботу.
- Ти так про мене думаєш? Що я можу продаватись?
-Ні, я це мав на увазі.
-А що?
-Ти ж спитала, що отримаєш в замін. Говорив тебе не зачіпатиме еліта, отримуватимеш заробіток, тобі ж потрібно для навчання ВНЗ. Просто будемо грати щасливу пару, а потім подружжя.
- Тільки через цю причину?
- Є ще одна. Колись може скажу.
- А є час подумати?
- Даю тобі один день, завтра чекаю відповідь в цю саму годинну.
- Що буде, якщо я не погоджусь?
-Будеш входити в школу як в пекло. Зрозуміла?
-Так.
З похмурим обличчям пішла в клас, ніхто не дивився на мене. Сівши за парту, Даша в мене розпитувала, а я нічого не змогла сказати. Просто слухала вчительку на уроці і більше нічого. На перерві подруга ще раз спитала я сказала вдома розкажу. Так всі уроки я сиділа і думала над договором, який я і Принц мали зробити. Після навчання, вдома розказала близькій мені людині, вирішила, що вона дасть мені якусь пораду.
- Я заплуталася. Що мені робити?
- Може спробувати зустрічатися, а до того весілля ви вже будете закоханою парою. Вирішувати тобі, я завжди на твоїй стороні.
- Як добре, що в мене така подруга.
-А тепер будемо веселитись,- весело сказала Даша.
Зробивши уроки на завтра, ми пішли погуляти в парк. Там купили по одному ріжку морозива для себе. В мене був з малиновим смаком, а в неї з ванільним. Вона розповідала про вечірку, яка мала бути в суботу й її організатором є Безстрашний.
- Підемо в кіно?,-запитала я.
-Давай.
Зайшовши в кінотеатр, ми купили квитки на фільм і для перегляду ще купили попкорн. Він виявився дуже цікавим. Прийшовши додому ми зразу лягли спати, перед сном я все обдумала. Ранком я вирішила набрати номер, гудки, гудки думала вже кинути слухавку, аж підняли.
-Алло,-видно я його розбудила, бо говорив сонним голосом.
-Алло, вибач, що розбудила. Я тут подумала і вирішала, що згодна.
-Радий чути,- він напевно хотів ще щось сказати, але я виключила.
Після розмови пішла готувати сніданок пластівці з молоком, приготувавши покликала Дашу. Тільки вона сіла як хтось подзвонив у дзвінок, що висить надворі біля вхідних дверей.
-Ти сиди, я відкрию,- сказала Катя і пішла відкривати. Відкриваючи двері, вона не знала хто це може бути, може батьки приїхали. На порозі стояв Влад.
-Чого тобі?,- трохи здивована сказала.
-А де ж привіт?
-Привіт, ти щось хотів?
-Так забрати свою дівчину.
-Я сама можу піти.
- Ні, ти моя і тепер будеш їхати до школи тільки зі мною.
-Але..,-мене перебили.
-Катю, хто це прийшов? ,- запитала Даша з кухні, вийшла і подивилась на нас.
-Даша,збирайся нас до школи завезе Принц,- йому напевно не сподобалась така ідея, але погоджуючись кивнув головою. Клас ми не будемо вдвох наодинці в сидіти в машині :) Не хочу бути з ним на самоті. Подруга взяла свій і мій портфель і зачинивши двері, пішли сідати в транспорт. Даша сіла на задньому сидінні, я також хотіла сісти там, але почула голос хлопця:
-Ти сядеш біля мене,-після його слів покірно зробила те, що сказав мій хлопець. Дивно думаю,що він хлопець та ще мій, але я тільки він отримає все, що йому потрібно я йому вже не буду йому потрібна:( Чекала, щоб знову втратити, ні я закрию для нього своє серце, ми можемо мати лише дружні стосунки. Приїхавши всі погляди були прикуті до машини через те, що вчорашній пост був не вигадкою Моніки, а справжній. Дівчачих очах можна побачити або розпач, що їм так не пощастило, або заздрість і гнів. До нашої компанії зразу підбігла королева школи і почала обнімати Власова. Не хочу це бачити, аж раптом він відштовхує її та потягнув мене до нього оскільки була близько. Аааааааа обняв і сказав:
- Я маю дівчину, тому з цього моменту не торкайся мене,-після його слів мені стало приємно, але знаю, що це все гра. І наше тріо відправилось в клас.
-Привіт, бро,-сказав Саша.
-Привіт,- відповів Влад- може сядеш сьогодні з Дашею?
-Так, розумію вам треба побути разом,-почали сміятися хлопці. Перший урок була самостійна з математики, останнє завдання ніяк не можу зробити та скоро дзвінок прозвучить. Раптом мій сусід по парті дав мені маленький клаптик паперу, подивившись з іншого боку побачила рішення мого завдання. Посміхнувшись йому, почала швидко переписувати. Ура я встигла.
-Дякую)
-Ти тепер винна мені три бажання,- а думала, що він добрий, розмріялась. Після двох уроків, я й Влад та Даша і Саша пішли в їдальню. Ми з подругою рідко там буваємо тому, що там трохи дорого, але Принц сказав, що він платитиме, тому гріх відмовлятися від такої смакоти. Хоча їжа дорога, але смачно можна поїсти. Отже, ціни відповідають якості. Я взяла салат, булочку і чай, а подруга салат і булочку з корицею, оскільки вона не дуже любить той напій, який в мене, то була без нього(любить пити каву без цукру). Хлопці обрали картопляне пюре і м'ясну котлету, і чай. Йшла до столика, де постійно сиджу, але хтось легенько взяв за руку і повів до центрального столу.