ІІ

Сонце заходить за обрій, я милуюся прекрасним заходом сонця, все неначе в казці. Світлячки починають літати, мені нагадують маленьких яскравих ліхтариків. Далі йду по загадковому лісу, не знаючи куди все одно йду далі. Аж тут бачу літають маленькі феї, одягнені в свої платтячка, одна фея, як мій вказівний палець, мають різнокольорове волосся, маленькі червоні черевички, чудову посмішку, в руках мають малесенькі чарівні палички. Всі вони кудись спішать, комусь потрібно до маленької дитини, щоб здійснити її бажання, хтось приходить до діток, щоб їхній сон не був страшний, а наповнений казкою. Одна фея одягнена в фіолетове плаття з синім волоссям звернула на мене увагу. Вона взяла мене за руку і привела на галявину. Там було дуже гарно, повний місяць наче великий ліхтар, який освічує цю прекрасну місцевість. Якась темна тінь промайнула, а потім йшла до мене, коли вона була зовсім близько, я побачила гарного білого єдинорога. Я присіла і почала гладити його. Все було чудово і тут з'явився він...мій принц. Я встала і хотіла до нього підійти. І тут темно...

Чую звук будильника, ах шкода, що це лише був сон. Так хотілося побачити його лице, але ні треба в школу. Трохи полежала декілька хвилин і пішла збиратись. Сьогодні заплела хвостик, одягнула біленьку блузку, чорну спідницю трохи вище колін і туфлі на трохи високому каблуку. Мені подзвонила Даша:

-Привіт! Ти вже одягнулася?

-Привіт, так. Збираюсь виходити.

-Виходь і почекай мене, сьогодні нас мій тато підвезе до школи. Через 12 хвилин будемо.

-Круто- люблю коли нас з подругою підвозять,  то мій батько, то її.

Вийшовши з своєї кімнати направилась на кухню взяти бутерброди, щоб потім пообідати. Через 12 хвилин приїхала Даша і ми разом поїхали до навчального закладу. Всю дорогу ми з нею говорили про різні речі. Приїхавши в пекло так я інколи називаю школу, я і подруга пішли в наш клас. І тут я застигла на порозі, бо побачила його. Одягнений в білу сорочку, темно сині джинси і на ногах білі кросівки. Ось він подивився в мені очі, одну хвилину ми дивилися один одному очі, потім я відвела свій погляд і пішла сісти за свою парту. Там вже сиділа моя сусідка, коли я сіла вона сказала:

-Сподобався новенький?

-Даш...

-Що?

-Це він- після цього на її лиці з'явився маленький шок.

-Ти впевнена? 

-Так, тепер бачу він мене не пам'ятає, думаю потрібно забути про нього мріяти.

-Ти чого так думаєш?

-Дивись перший красень школи біля якого всі дівчата школи крутяться, як він може звернути увагу на мене? І він змінився вже не такий відкритий, як колись. Розумієш?

-Розумію те, що він козел, якщо забув таку прекрасну дівчину-тоді ми почали сміятися,-Кать, ти ще знайдеш свою половинку.

Першим уроком була українська мова, тому я і Даша сиділи без балачок, бо цей урок нам потрібний до ЗНО. Ми писали і слухали вчителя, але на задній парті хлопці заважали всім, тому їх вигнали з уроку, для еліти це було нормально, коли їх виганяли з уроку і саме тоді я дізналася його ім'я. Його звати Влад Власов, якби не родинна пляма, то би не повірила, що це той самий Влад з яким я гралася, коли приїджала до бабусі. Після третього уроку, наша маленька компанія пішла на шкільне подвір'я. Ми сіли на лавочку і почали їсти наш обід. В мене були бутерброди з маслом і джемом, а в Даші з паштетом і два банани. Один вона дала мені, поки їли побачили Принца і Безстрашного в компанії наших однокласниць, які входили в еліту, вони "тіпа" круті. Головною серед дівчат є Моніка, вона красива, але не дуже розумна. Має чорне волосся до лопаток,  карі очі, має худу фігуру.Одягається стильно, але деякі її речі занадто були короткими. До цих дівчат входили всі, кому вона дозволяла і хто любив робити капості.

-Даша пішли звідси- сказала я коли ми доїли.

-Пішли.

Проходячи  біля цієї групи я побачила мій давній знайомий дивився на мене. Цікаво чого він так дивився на мене. Інші уроки пройшли дуже дуже нудно, після них я пішла на автобусну зупинку, Даші було потрібно заїхати до бабки, того її забрали після четвертого уроку, а я  ще сиділа 2  уроки. Приїхавши додому, переодягнулася,поївши і зробивши уроки. Пішла в магазин за солодощами:) Тут я розгубилася...

Я взяла 2 шоколадки ''Milka'', 1 пачку печиво ''OREO'', ще пару цукерок і морозиво. Направилась до каси і бачу Принца. Так потрібно тікати і сховатися. О! Піду ще за тортом, поки він стоїть в черзі до каси. На старт, увага руш! Я побігла і вибрала самого гарного торта.

Вийшовши з магазину пішла додому, аж раптом я бачу, що за мною їде дуже дорога машина. Мені стало страшно, тому з дороги я звернула в  вулиці. Там ж не проїде вона. Добре, що зараз не темно, а  то цими вулицями в ночі дуже небезпечно. Прийшовши додому я помітила записку на столі.

Доню, ми поїхали до бабусі на тиждень, тому можеш попросити Дашу, щоб тобі не було так нудно і самотньо.