50

На останніх секундах  ловлю чоловіка й легенько допомагаю йому сісти.

- От, навіщо ти брешеш? - обруююся і водночас хвилююся за Принца.

- Я думав, що піду полежу й все пройде, - відказує чоловік.

- Щось болить? - присідаю навпроти нього і підіймаю очі на його обличчя.

- Головний біль тримається цілий день, випив таблетку на пару годин допомогла, а потім знову він повернувся. І ось щойно на декілька секунд потемніло в очах.

- Може викличемо лікаря? - стурбовано питаю і руками погладжую по голові.

- Ні, - не думаючи, відповідає, бере мої долоні й цілує, - я думаю, що це від роботи й скоро пройде.

- Так не можна, якщо сьогодні, то завтра перед роботою підеш у лікарню, - наполягаю на своєму й дивлюся великими очима як маленька дитина.

- Гаразд, - погодився коханий, посміхнувся і одразу знову скривився від болі. - Можеш дати таблетки? 

- Так, - відпускаю наші сплетені пальці, встаю і шукаю у аптечці ліки, знаходжу, наливаю у стакан воду й подаю все необхідне Власову.

- Дякую, - посміхається любий.

- Давай допоможу дійти, - пропоную свою допомогу й він не відмовляється. 

Далі чоловік ліг і заснув миттєво. Сьогодні я одна читала казку вперше за весь час Ані, коли вона заснула повернулася у спальню кімнату. Тихенько переодяглася в піжаму й лягла поряд із коханим. Прокинулася раніше за всіх, вмила лице холодною водою й пішла готувати сніданок  і невеликий перекус для коханого, щоб на роботі він не був голодний. Потім пішла спершу будити доньку, а потім Принца.

- Владе, Владе, - легенько трушу його за плечі, - прокидайся, коханий, - цілую у щоку, а чоловік досі із заплющеними очима. - Милий, прокидайся, а то тобі ще в лікарню йти.

- Мммм, - муркотить Власов, цілую у смачні вуста, - не зупиняйся, - соннним голосом просить і усміхається.

- Комусь потрібно в лікарню й на роботу, - відстороняюся від нього.

- А вечером ми можемо продовжити? - розплющує очі.

- Якщо швидко підеш у душ, одягнешся, то можеш розраховувати на ще один гарячий поцілунок і підморгую йому.

- Вже встаю, - й піднімається з ліжка, цілує в щоку й підходить до шкафа вибрати діловий костюм.

- Мамо! Мамо! Мамо-оо! - гукає маленька зіронька.

- Йду, - виходжу з спальної й заходжу в дитячу.

- Мамо, я хочу  два хвостики, - й простягає мені гребінець.

-  Гаразд, усе зроблю.

Після сніданку Влад і Аня поїхали по своїх справах. Я ж почала прибирати, куховарити, а потім знову повернулися до пошуків роботи. І ось завтра йду на дві співбесіди, сподіваюся, що все пройде дуже добре. Коханий мав зателефонувати, коли мав вийти з лікарні, але, напевне, як завжди забув, тому в його обід зателефонувала йому.

- Алло, - пролунало на тому боці розмови.

- Алло, коханий. Як ти? Не болить голова? Що лікар сказав? - закидую питаннями Принца, немов він на іспиті.

- Так, все гаразд, тільки покидаю це стерильне приміщення, - відказує коротко, проте мені цього мало.

- Чому ти так довго був? Точно все гаразд? Як голова? - сідаю на диван і дивлюся у вікно, де світить яскраве, зимове, холодне сонце. Білий сніг виблискує.

- Черги були великі сьогодні, лікар сказав, що це всього лиш від перевтоми, порадив взяти пару вихідних і після них повернуся з новими силами. Не хвилюйся, кохана. все справді добре, голова не болить. Зустрічай через годину буду вдома, там мені хтось обіцяв продовження, - веселим голосом промовляє.

- А яку їжу хочете? - включилася в гру.

- Спочатку свою кохану дружину, а там й просту їжу для відновлення сил. Таке замовлення приймаєте?

- Ще б пак, - щоки червоніють, а фантазія вимальовує вульгарні сцени, - піду готувати, - й вимикаю слухавку.

Так спочатку в душ, а потім вибирати сексуальний наряд. Мерщій побігла у ванну кімнату. Водні процедури зайняли десь плюс мінус десять хвилин. Витягую з шкафа нову спідню білизну, одягаюся, нафарбувала вії і губи. Все я готова. Волосся не акуратно заплела. Чути звук, відмикаючих дверей. Накидую прозорий халат і виходжу в коридор. На порозі стоїть чоловік з букетом квітів.

- Привіт, усе приготовлено, - цілую в губи коханого, який поглядом оцінює мій образ.

- Я бачу. Мені подобається, - хрипким голосом говорить. - Це тобі, - й вручає в руки червоні троянди.

- Дякую, - цілую в щоку, - піду покладу їх у вазу, - а Ви поки готуйтеся, - підморгую і, крутячи стегнами, пішла на кухню. Через хвилину до мене приєднався Влад, обіймає позаду.

- Надворі тепло? - задаю питання й дивлюся у вікно.

- Ні, там дуже холодно, - легкі поцілунки на жіночій шиї. - Просто у когось дуже гарячий чоловік.

- Він тільки мій, - повертаюся до нього обличчям  і наші вуста зустрічаються у палкому поцілунку.

- Тільки твій, а ти тільки моя, - відсторонюючись каже, підіймає на руки й несе мене до спальної кімнати.

Це ще не ніч, а після жарких любощів лежимо у ліжку в обіймах одне одного, у будний день.

- Завтра піду на дві співбесіди, - повідомляю коханому.

- Це чудово, я вірю, що ти справишся, - цілує щоку.

- Що будемо робити? - цікавлюся.

- Ну, забирати доньку ще рано. Можемо підемо в кіно?

- Мені подобається пропозиція, - весело відповідаю.

- Тоді пішли в душ, а потім одягатися, - встає й бере мене на руки й несе у ванну кімнату.

Нам попалися задні місця зали. Після чудового перегляду комедії пішли у кафе. Відчуття, що ми повернулися до цукерно-букетного періоду наших відносин. Далі забрали Аню з дитячого садка й пішли гуляти в парк. Повернулися додому, повечеряли, погралися з донькою і почитали їй казку. І пішли спати, втомилися від насиченого дня. 

І за порадою лікаря Власов ще три дні відпочивав від роботи. На першій співбесіді мені одразу відмовили, але я не засмутилася, бо є ще один шанс. І, ура, мене прийняли на роботу. Є у душі погані передчуття, що Влад від мене щось приховує. Не подобається його стан, постійно зморений приходить з офісу, скаржиться на головний біль, проте запевняє, що все добре. Лише гукає по імені й поцілунки знову стали тільки на публіці. І взагалі віддалився від мене, не говорить ніяких компліментів, ні навіть слів ‘’кохана’’ не звучать у мою сторону. Тиждень терпіла ці зміни, але сьогодні терпець урвався, пора провести серйозну розмову зі своїм чоловіком. Попередила Власова, що заберу доньку сама. Вечером відвезла Аню до своїх батьків, приготувала вечерю і чекала повернення коханого. Він останнім часом затримується там. На годиннику десята година вечора й звук відмикання дверей.