49

- Про що? - дивимося одне одному в очі, його погляд став серйозний.

- Я хочу, щоб ми зробили весілля.

- Ми вже одружені, - показую праву руку, де красується обручка.

- Хочу пам’ятати цей день, але ніяк згадати  не можу, - підходить ближче й присідає навпроти мене, бере долоню у свої руки. - Зробимо як річницю нашого шлюбу. Коли у нас дата весілля?

- Не скоро, - а точніше я сама незнаю, що тепер скоро, - 3 березня, - чому так сказала? Могла б сказати дату нашого фіктивного  весілля. І ми обіцяли не обманювати, а я…

- Тоді будемо 3-го березня грати весілля, - весело промовляє Принц. 

Свист чайника. Коханий цілує у ліву щоку, встає і  вимикає плиту. І робить чай. На годиннику друга година ночі. П’ємо теплий напій і потім йдемо, взявшись за руки, у нашу тимчасову кімнату.

Замикаємо двері й починаємо палко цілуватися. Його руки занурюються у дівоче руде волосся. Знімаю з нього піджак. Відхиляємося одне від одного, щоб відновити дихання. Милий встає позаду й розщіпає повільно сукню. І вона падає на підлогу, заливши мене тільки в спідній білизні. Його гарячі пальці торкаються дівочої спини. А далі поцілунки в шию і потім повертає дружину обличчям до себе. Обмінюємося хижацькими поглядами. Розстібаю чоловічу сорочку й долонями проводжу по кубиках свого коханого. Це була пристрасна ніч подружніх любощів.

Шалений стукіт у двері. 

- Катю, Владе, - гукає Маша, - вставайте вже обід, а ви досі спите, - стукає у двері. - Катю, Владе!

-  Добре! - крикнула їй у відповідь із заплющеними очима. 

- Кохана, - цілує в щоку, - прокидайся.

- Ммм, не хочу, - тихо кажу.

- Тоді я буду лоскотати тебе, - і скидує з мене ковдру, легенький холод пробігся по тілу, чоловік виконує свою погрозу. 

- Хахаха, Владе, хаххаахаа, припини, хахха.

- Встаєш? - зупиняється і дивиться в мої очі. 

- Так, - цілую мимовільно у губи, - добрий ранок. 

- Добрий, люба, пішли разом у душ, а потім спустимося до них, - пропонує Власов і в очах з’являється вогники.

- Мені подобається твоя ідея, - відповідаю йому і він бере на руки й несе у ванну кімнату.

Після водних процедур спустилися до  інших, де біля ялинки вже стояли подарунки і всі їх почали відкривати. Коли настав обід, мої батьки й друзі з своїм сином поїхали по домівках. Далі я, Влад і Аня гуляли надворі по сніговому парку й ліпили великого сніговика. Після зимових веселощів повернулися до будинку й всією родиною повечеряли. Казку сьогодні читала Ніна Іванівна. 

Минуло три дні… Сьогодні у Влада день народження. Вечером приїдуть друзі. Ми досі ще живемо у батьків Принца. Аня проводить час з Настею, а я з Ніною Іванівною куховаримо з  ранку святковий стіл. І так непомітно настав вечір. Скоро почнуть приїжджати гості. Далі приготування їжі залишали на кухаря моєї свекрухи, а самі пішли одягатися у святкові вбрання. 

- Пішли, - заходить у кімнату Влад і зачиняє за собою двері.

- Привіт, - повертаюся  до нього обличчям. 

- Яка ти у мене красуня, - підходить ближче і цілує мимовільно в губи й на вухо шепоче, - особливо у цій сукні, - чоловіча рука ніжно погладжує мою спину й повільно  опускається нижче.

- Коханий, вітаю тебе з днем народження, - цілую в щоку, а то вранці він утік на роботу, не встигла привітати.

- Дякую кохана. То де мій подарунок? - загадково грає бровами.

- Після святкування побачиш, - підморгую йому. - Ти переодягайся і виходь зустрічати гостей.

- А, може, бере своєю рукою моє підборіддя і підіймає, і дивимося одне одному в очі, - ти підеш зі мною у душ?

- Ні, не зараз, - цілує у губи й  іду до виходу кімнати, - а там пізніше побачимо, - граю бровами. - Я багато часу витратила на цей образ. 

- І не даремно, - облизує губи, - сьогодні у нас має безсонна ніч.

- Обов’язково, - і зачиняю двері й спускаюся донизу.

Святкування у домашній атмосфері пройшло на найвищому рівні. Але нам як молоді цього було мало. І перший раз за довгий час захотілося піти в клуб, тому залишили дитину на батьків Влада. І всі п’ятеро поїхали в місце, де всім зносить голову. Гучна музика, хтось танцює, а хтось пристрасно цілується на публіку. Ми сіли на шкіряний диван у кутку зали. 

Влад, Алан і Саша знову почали обговорювати роботу, ну, чесне слово жити без неї не можуть. Я із Машею, випивши коктейлі, пішли запалювати танцпол. І звісно від гарячих рухів до нас приєдналися наші чоловіки, нарешті забувши про справи. Принцові руки блукають по моєму тілу, поцілунки зі смаком алкоголю. Тільки Саша сидить там на одинці й не підпускає нікого до себе, й слідкує, щоб друзі не наробили дурниць. А далі дірки у пам’ять…

Ой, моя голова шалено розколюється. Що ж вчора ми таке робили? Розплющую очі й одразу заплющую назад. І знову розплющую й бачу рожеву стелю. Стоп! Рожеву?! Де я? Різко підіймаюся  й розглядаю незнайому кімнату. Під ковдрою моє оголене тіло, повертаю й не хочу вірити своїм очам. Поряд зі мною лежить  молодик із рудим волоссям. Що я накоїла? Невже, зрадила Владу. 

- Ааааа-аааа! - закричала на весь голос.

- Що таке? - спросоння запитує Власов і повертається до мене обличчям, фух, це мій коханий, а не чужий. Що з його волоссям?

- Ааа! - тепер крикнув Принц. - Чому у тебе чорняве волосся?

- Що? - десь на полиці біля ліжка й знайшла свій телефон і відкриваю камеру. І справді зараз я не руда, а брюнетка.

- Ми що вирішили помінятися кольорами нашого волосся? - задаю питання і шоковано дивлюся на свій новий образ. 

- Що? - у Влада шоковане обличчя, повертаю йому телефон і він роздивляється свою нову зачіску. 

- Ти щось пам’ятаєш із вчорашнього вечора? - відкладаю телефон у сторону й дивимося одне на одного.

- Головне, що ми з тобою кохана прокинулися разом.

- Я злякалася, що могла наробити дурниць, - аж мурахи пекучі побігли по всьому тілу від цієї фрази. Ще більше горнуся до чоловічого тіла, а міцні руки обіймають за дівочий стан.