46

- То ти добре все спланував, - може, ось, ось я отримаю відповідь на своє питання. - У нас побачення?

- Не квап події, - відказує, відпускає руку й відсуває мені стілець, сідаю, далі він йде й сідає навпроти мене.

- Смачного, - бажає Принц і починає їсти.

Що це означає?  Бачить, що  я непохитну сиджу. 

- Їж, не соромся, - виконую його вказівку.

Їмо без слів, а в голову лізуть багато думок як добрих, так і поганих. Мовчання, чути дикий світ, сонце ось ось зайде за обрій. Встаю, дістаю телефон  і фотографую чудовий пейзаж. Чути клацання гаджета, але не мого, повертаю голову на звук і ще одне клацання.

- Катю,  ти сьогодні гарно виглядаєш, - робить комплімент і відкладає свій телефон на стіл - Сідай, поговоримо, - слухаюся і обмінюємося поглядами. - Ти запитувала, чи ми на побаченні, то зараз даю відповідь на це запитання, так. Чому? Скоро дізнаєшся, - підморгує. 

- Владе, я згораю від цікавості, - незадоволена його відповіддю. - Знову якась гра?

- Так, - що? Посмішка миттєво погасла з мого обличчя. - Це для журналів влаштовую спектакль, - похнюпилась, хочеться плакати, але стримую сльози, щоб не показати слабкість.

- Думаю всі газети й журнали повірять, що у нас велике кохання, - натягую посмішку й одразу її забираю, апетит зник, виделкою перебираю овочі на тарілці.

- Як тобі сьогодні погода? - змінює тему, дивиться на мене.

Чудово, - сонце зайшло за горизонт і надворі стає холодніше, вітер дме у спину.

Навіщо він подарував таку сукню з вирізом на спині, якщо весь вечір сиджу у верхньому одязі? Чоловік встає і підходить до мене ближче, простягає руку.

- Ходімо зі мною, - кладу свою руку в його і піднімаюся, він веде у будинок, який стоїть недалеко. 

Прогулянка відбулася швидко, але це радує моє серце, хоча мозок говорить, що потрібно бути обережною. Відчиняє двері й вперед мене пропускає, заходжу в середину, потім Власов. Знову бере за руку й веде далі. 

І ми опиняємося у просторій залі, лунає повільна музика, є камин, де вже горить багаття. Хлопець знімає пальто, потім допомагає мені. Відносить одяг у іншу кімнату. Ходжу й розглядаю інтер’єр, свічки запалені замість електронного світла.

- Дозвольте, запросити найчарівнішу дівчину всього мого Всесвіту, - повертаюся до нього обличчям і починаємо кружляти під музику.

- Навіщо такі компліменти, якщо їх тут ніхто не почує? Чи тут є приховані камери? - запитую й заглядаю в його очі.

- Ні, - відказує й продовжує вести у танці.

Його гаряча рука на моїй оголеній спині викликає табун мурах, які щосекунди збільшуються і розбігаються по всьому тілі.

Бах, бабах, бах. Сильно чути за вікном, повертаю голову на звуки й бачу різнокольоровий салют. Вилізаю з-під обіймів, виходжу з кімнати, відчиняю двері й іду на двір. Захоплююче розглядаю красу в небі. На мої плечі лягає пальто й позаду обімає Принц.

- Ти так можеш захворіти, - тихо промовляє. 

І тут у нічній темряві вимальовується букви. Що це? І коли повністю видно фразу на небі, на моєму обличчі з'являється сльози. Власов відпускає й встає переді мною. І дивиться в очі й очікує відповідь. Що ж там було написано вам цікаво. Тоді ось:

Давай розпочнемо все по-справжньому:)

- Катю, ти мені подобаєшся. Так, зараз не можу сказати, що кохаю, проте за цей час, що ти була поряд зі мною, я встиг розгледіти всі твої якості, які підкорили моє серце. Давай, почнемо з чистого листа, будемо ходити на побачення й краще дізнаватися одне одного. Знаю звучить дивно, ми одружені, але будемо проводити себе як люди, які щойно намагаються завести стосунки. Катю, ти згодна розпочати все по-справжньому?

- Так, - сльози радості досі течуть на моєму обличчі, весь макіяж потік, схожа на панду, обіймаю свого коханого, а він мене у відповідь. Легенько вдаряю його по спині. 

- Ауч, за що? - здивований діям дівчини.

- За те, що сказав, що це лише гра за столом, - пояснюю, дивимося одне одному в очі й наші вуста зустрічаються у поцілунку.

Завершення вечора дуже подобається. Після Влад на своїй машині завіз нас додому. Переодягнулися у піжами й разом у ванній кімнаті чистили зуби, змастивши, одне одного зубною пастою. Потім перед сном у нас були поцілунки й в обіймах заснули.

- Мила, прокидайся, - цілує в щоку чоловік, розплющую очі.

- Ще трішки полежу й встану, - сонним голосом відповідаю.

- Вже обід, а нам потрібно ще встигнути на концерт нашої доньки, - цілує мимовільно в губи.

- Як? - підіймаюся і дивлюся на годинник, який стоїть на полиці. Дійсно вже дванадцята година дня. - Чому раніше не розбудив? - встаю з ліжка й біжу до шкафа, шукати одяг для сьогоднішнього дня.

- Ти солодко спала, - відказує Принц, який сидить на ліжку з оголеним пресом.

- А ти о котрій годині прокинувся? - на пару секунд повертаю голову назад, щоб побачити його обличчя і знову спрямовую погляд на мої речі.

- Десь о сьомій. Твої батьки дзвеніли у дзвінок, - ого, як я міцно спала, що не помітила такого.

- Катю, одягайся, піду нам розігрію обід, - встає, цілує у ліву щоку й виходить із кімнати.

Мені й досі здається, що це лише гарний сон, який ось ось і закінчиться. Такі думки потрібно розганяти. Переодягнулася, заплела дві косички як школярка. Батьки збирають речі, а то після концерту поїдуть додому. 

Мері, теж, хотіла б побувати на святі, проте сьогодні вранці, коли завела Аню у дитячий садок, одразу поспішила поїхати до сина на день народження. Після такого типу сніданку робила свою роботу онлайн, Влад на декілька годин поїхав у офіс. 

Вечір. Ми зібралися у дитячий садок. З одного боку біля мене сидить мама, а з іншого - Влад. Одна мамуся пильно обертається назад, щоб подивитися на мого чоловіка й, не боячись, мене пускає одруженому чоловіку бісики. Міцніше притуляюся до нього й грізним поглядом дивлюся на неї, вона помітила й відвернулася.