- Як минув день? - запитую, заходячи в ліфт, позаду мене зайшов Принц.
- Багацько працював, ці документи мені вже набридли, хоч вони й працювали, але все одно враженя, що їх спеціально для мене назбирали. Шия болить і спина, - показує руками на плечі.
- Натякаєш, щоб тобі зробила масаж? - дивлюся йому у вічі.
- Був би не проти, - весело відповідає. - То мені після вечері чекати на приємну процедуру? - підіймає брови вверх, вниз, вверх, вниз.
- А чим будете оплачувати послуги масажиста? - виходимо з ліфту, надворі прохолодно, сильний вітер б'є по обличчю.
- А яку оплату приймаєте? - цікавиться чоловік і бере мене за руку, підіймаю свій погляд на Власова. Звідки з'явилася така раптова зміна емоцій.
- Що з тобою? - шоковано дивлюся на коханого.
- Чому дивуєшся? Ми надворі, де ходить багато людей і, - нахиляється і шепоче на вухо, - не забувай, що нам потрібно грати на публіку, - відсторонюється. - То, чого стоїмо? Пішли, - й починаємо рух вперед й тримаємося за руки як діти в дитячому садку.
- Зіграємо наші ролі на найвищому рівні, - кажу й посміхаюся.
- То ми такі не закінчили розмову, - наполягає на продовженні. - Яку оплату приймаєте?
- Точно не грошима, - відказую, його долоня ще міцніше стала тримати мою руку, - може, сам придумаєш те, що мене вразить.
- Мамо, тато, - підходить Аня, коли ми зайшли в групу.
- Доню, як справи? - запитує Принц, допомагаю маленькій зірочці одягнутися.
- Добре. Мамо, я сама можу, - ох, цей кризис трьох років, відпускаю куртку й дитина починає сама защібувати свій верхній одяг.
- До побачення, - всі троє прощаємося з вихователькою.
Одразу, коли прийшли додому, то через пару хвилин повернулися з прогулянки мої батьки. Я розігрівала нам усім вечерю, а рідні в той час були у вітальній кімнаті, гралися з Анею.
Зателефонувала Маші, поговорили з нею пару хвилин. Виявляється, що Моніка повернулася жити до батьків і знайшла собі хлопця, який старший за неї на пару років. Хоч у нас із нею були не дружні стосунки, проте я рада, що вона знайшла своє щастя.
Повечерявши, мама з батьком пішли з Анею складати пазли, а мені на кухні допомагає прибирати Власов.
- То після завтра у нашої дитини буде свято у дитячому садку? - запитує Принц, коли виходемо з кухні та йдемо в дитячу кімнату.
- Так, ти ж підеш? - відчиняю двері й заходимо до веселої компанії.
- Піду, - веселим голосом відровідає, присідаємо на килим, де вже сидять мої батьки й донька. - Ви, теж, підете? - звертається до дорослих, які зупинили гру й дивляться на молоду пару зацікавлими очима, у свою чергу мене міцно обійняв одною рукою за талію Влад.
- Ти про що зятю? - запитує тато, що від нього хоче молодик.
- Післязавтра в Ані свято в дитячому садку, підете на нього? Хіба ви не задля цього приїхали?
- Звісно, підемо, - відповідає ненька й посміхається.
- Ура, ура, ура, круто, - радіє маленька зіронька позіхає.
- Комусь пора йти спати, - константую факт.
- Ні, я хочу ще погратися, - обурюється Аня й надуває свої прекрасні маленькі губи.
- Вже час, хто має тобі сьогодні читати казку? - переводжу тему, усі дорослі дивляться на дитину, очікуючи, її відповідь, а вона робить серйозне обличчя, обдумає важливе для неї рішення.
- Хай буде, - пауза пару секунд, - бабуся з дідусем.
- Тоді йди чистити зубки, - даю наступні дії маленькій зірочці, - потім піжама, а тоді казка.
- Слухаюся, - й побігла з кімнати.
- Ви можете йти спати, - встає тато і подає руку мамі, яка приймає допомогу й, теж, підіймається.
- Гаразд, - відказує Приннц і встаємо, - на добраніч.
- На добраніч, - сказали одночасно я, мама й тато. Виходжу з своїм чоловіком із дитячої кімнати й заходемо у нашу спальну.
- Як там поживає твоя тітка? - сідає на стілець і відкриває ноутбук, який стоїть на столі.
- Добре, - знімаю свої домашні капці і лягаю на ліжко. - Виявилося, що у неї є новий залицяльник після кількох років смерті чоловіка.
- Тобто?! - зацікавлено повертає голову в мою сторону.
- Ну, - підіймаюся і лягаю на живіт, ноги там, де має бути голова, коли сплять, дивлюся на нього, - коли я зайшла у середину квартири, то почула запах чоловічих парфумів. І коли ми сиділи за столом я про це у Мері запитала. Ой, не буду відволікати, - чую як йому наполегливо надходять повідомлення на електронну пошту.
- Катю, продовжуй, я буду слухати, - повертається обличчям знову до ноутбука й починає клацати клавішами як піаніст.
- Ось запитала у тітки, вона почервоніла на обличчі, мама одразу зрозуміла в чому річ, а от батько дивно дивився наші хитрі посмішки. І йому Мері вже говорить на пряму, що у неї був чоловік. Татові це спочатку не сподобалося, а потім радів, що його сестра, нарешті, змогла когось найти. Проте вона запевняє, що вони лише з ним давні друзі, і всього лиш заночував у неї і це було у різних кімнатах.
- О, це так історія, - висловлює свою думку й закриває ноутбук, - я вже на сьогодні завершив, повертається у мою сторону.
- Мені мало віриться, що там лише дружба, - відказую.
- Вона вже доросла жінка, не потрібно втручатися у її особисте життя, якщо Мері не хоче, - закочую очі, він є правий, але, але... Сильно хочеться дізнатися цю таємницю. Хто ж такий той загадковий незнайомець?!
Коханий встає і йде до шкафа й витягає звідти тільки піжамні штани й посеред кімнати переодягається, сідаю, ноги підклавши під сідниці, дивлюся на голу чоловічу спину, щось у ній є захоплююче.
- Ти такі будеш спати в цьому одязі? - повертається до мене обличчям і дивиться незрозумілим поглядом.
- Так, - беру в руки телефон і заходжу в соціальну мережу відповідаю на повідомлення. - Ей, - вихватив з дівочих рук телефон, - Владе, віддай, - намагаюся у нього забрати, а він все вище підіймає руку й відходить від ліжка.