6

- Упіймав, - сказав якийсь чоловічий голос.

І справді моє тіло знаходиться в чиїхось обіймах. Невже я попалася знову?

- Відпустіть! - крикнула, закрили мені рот рукою.

- Тш-ш-ш, це я.

- Саша? - повертаю голову й дійсно він, зразу так не впізнала, відпускає на землю моє тіло.

- Зовсім здуріла?! Ти про батьків, Влада подумала?

- Зараз не час для нотацій.

- Друг як дізнається про це буде кришка всім.

- Нічого ж не сталося, ти встиг і цього досить. Дякую, за порятунок, - говоримо з ним пошепки.

- Вмієш йти проти плану.

- Якого? Хіба він наш? - не розумію, ми не обговорювали.

- Та про зраду всі знали й шпигуна давно виявлено. Не сиділось дівці в кімнаті.

- Тобто нормально , що мене хотіли згалтувати?

- Він зробив тобі щось? - оглядає зі всіх сторін.

- Ні, не встиг.

- А що це на руці?

- Нічого страшного, - від ліхтаря погано видно обличчя, але точно можу сказати, що це мені так просто не зійде з рук.

- Тепер змінюємо дії, - бере й пише повідомлення й відправляє. 

Йдемо з ним до входу, де вже немає охоронців. Крики лунають в кінці коридору. Далі є прохід у велику кімнату. 

Заглянувши, туди, бачу Влада, змученого, на верхній губі кров, руки й ноги зв'язані до стільця. Біля нього стоїть Смерть і той провідник, напроти нього сидить у кріслі, наче король Чорний. Решту охорони цього бовдура не бачу.

 - Відпусти його! - промовила голосно.

 - Ти звідки тут? - запитує злочинець. - От, ці дурні, - зловісним тоном говорить, - цікаво ж як, Катю, ти вийшла. 

- Через стіни, - відповіла йому. 

- Ви програли. Документ у мене, а у тебе є два варіанта. 

- Це ж які? 

- Стати тою, ким раніше пропонував або померти разом із коханим.

- Ні перший, ні другий не підходить. А ось третій вибираю, - дістаю із кишені папери, які забрала з собою. - Напевне це те, що тобі так потрібно.

- Як?

 - Не треба залишати речі без догляду.

 - Віддай, - підходить до мене, проте Смерть його зупиняє і хватає руки Чорного за спину.

 - Справа завершена, - говорить охоронець. 

- Зрадник, я вам ще пригадаю. 

- Пізно, - заходить поліцейський, - на тебе є багато доказів у злочинах. Ще плюс сьогоднішні події, то повічне ув'язнення твоє. 

- Хм, але окрім мене й інші люди, які повинні, теж, отримати покарання.

 - Є, вони здались і їм не такий суровий термін буде. Дякую, вам хлопці за допомогу, - повертає обличчя до мене, - і Вам, пані. Здивували весь загін своїм вчинком. Чекаю, в обід для справ, а зараз по домівках. 

Принца вже відв'язали, підійшов і обійняв мене. Так, добре, що все позаду. Далі поїхала з Владом до його дому, потім кожен спав у різних кімнатах. 

Хлопець розізлився, дізнаючи, що робила я. Особливо через побіг із вікна, покричав трішки й пішов спати. Прокинулась десь в обід. Поїла з колишнім, дала свідчення у поліції.

 - Прощавай, - сказала Власов, коли приїхало таксі, щоб відвезли до станції, де чекатимуть батьки й донька. 

- Бувай, - відповів. 

Ніяких більше слів після того не було, лише хлопець подякував. Через годину зустріла тріо і ще через годину вже їхала на поїзді до столиці. Тепер ми точно з ним не побачимось. Аня тільки контролює маму аби вона знову не пропала на довгий період.

- Не бійся, - кажу пошепки, - все гаразд і не буде такої великої розлуки. Твій тато молодець) Колись ви зустрінетесь, обіцяю. 

В аеропорту нас зустріла Мері, яка сильно засумувала за нами. Далі дні минали як до подорожі. Розповідала тітці про події, на які вона сказала слова: 

- Ти, Катю, досі його кохаєш. Потрібно було йому розповісти правду, а він би вирішував, щоб із цим робити . Ех, бурхлива молодість і дурна молодість. Я, теж, була такою, із часом зрозумієш. А зараз живи далі. Хочеш розкажу про своє  перше кохання? Слухай, дитя. 

Шістнадцятилітня дівчинка закохалася у свого однокласника. Його звуть Кирило. Він говоре слово й всі дівчата танули як лід, як оті ARMY від BTS групи зараз. Відмінниці були б раді дати списати, проте хлопець є розумним  і ці підсказки не потрібні. 

Високий, спортивний, а посмішка голівудська. Від нього фанатіла й я. Вирішила зізнатися у почуттях перша. Шкільна дискотека новорічна. Всі одягнені в різноманітні костюми. Твоя тітка була в синьому платті з сріблястим дощиком із маскою зайчика. Кирило був одягнений у діловому костюмі з білою сорочкою і маскою тигра. Коли розпочався повільний танець, красень не поспішав запрошувати дівчат, тому вирішила брати бика за рога, підходжу. 

- Потанцюємо? - питаю.

Він погодився, а далі все як у казці. Попелюшка з принцом кружляють у такт музики. Дивимось  в очі один одному, посміхаємось. Запальна мелодія заграла, а ми не відпускаємо руки.

- Ти мені подобаєшся, - промовила швидко, коли відійшли, де трішки не так голосно лунала музика, стою хвилююсь, чекаю відповідь.

- Ти, теж, мені подобаєшся, - спочатку думала буде якийсь жарт, от, от хтось вибіжить  і буде глузувати, але цього не сталося, лише поцілунок. Мій перший із хлопцем, та, ще з тим, хто відповів взаємністю. Із того дня почали зустрічатися, метелики в живуті, найсолодші французькі поцілунки, цікаві й екстримальні побачення.

Одинадцятий клас, чудово здані екзамени, випуск. Далі поступили в університети, але у різних містах( Коханий у столицю, а я в Львів. Дали обіцянки, що будемо підтримувати зв'язок і стосунки. Кожен тиждень обмінювалися листами, розповідали про студенське життя, предмети, нових друзів.

Одного дня приходить лист від невідомого, що скоро одружується Кирило, проте не зі мною, а з красунею факультету. Не повірила, вирішила зробити йому сюрприз. Наплювала на пари (уроки), приїхала в той день, який якби був датою весілля. Біля навчального закладу бачу коханого у діловому костюмі з бутоньєркою, якась дівчина поцілувала його в щоку, яка була в білій сукні, а у волоссі заколкою прикріплена фата.