Розділ 7. Кіт, інтриги та владна жінка

Сьогодні Сигізмунд ван-Ельст був одягнений у темно-зелений сюртук із золотими ґудзиками, а на пальцях його правої руки красувалося одразу три масивні перстні з фамільними вензелями. Він любив справляти на людей враження і тим більше постарався надати своєму образу лиску та солідності, коли вирушив на зустріч із мадам Боше.

Вона прийняла його у своєму кабінеті, який був бездоганний. Високі шафи зі збірками настанов, строгий письмовий стіл із темного дерева, різьблене крісло з прямою спинкою. Жодних мереживних серветок, жодних вишивок у рамочках.

І легкий запах лавандового воску, яким натирали меблі.

На підвіконні згорнувся у клубок і дрімав Арчібальд — масивний білий кіт, що мав таку вроджену зневагу до людства, що навіть у напівдрімоті здавався невдоволеним. Він смикнув вухом, коли Сигізмунд опустився в крісло, і розплющив одне око, щоб зміряти гостя поглядом, сповненим несхвалення.

Мадам Боше була не набагато привітнішою за свого кота. Втім, до Сигізмунда вона виявила щось віддалено схоже на люб'язність — привіталася.

— Отже, мадам, — вирішив одразу переходити до справи гість і коротко підсумувати ситуацію. — Документ підправлено, увагу юриста привернуто. Як і очікувалося, він заковтнув наживку — все виявив і негайно сполошив Поля, — Сигізмунд посміхнувся. — Мій племінничок, гадаю, абсолютно збентежений і не знає, що робити. Тому не без задоволення можу наголосити: все йде за планом.

— За моїм планом, Сигізмунде, — уточнила мадам Боше, спершись на підлокітник.

І хоча це було великим перебільшенням — плани вони розробляли разом, але Сигізмунд сперечатися не став. Чому б не дозволити гарній владній жінці маленьку забаганку? Нехай вважає, що вона тут головна.

— Гадаю, настав час запустити в гру вашу протеже, — Сигізмунд примружився. — Вона готова?

— Чи готова вона — недоречне запитання щодо Клари, — дозволила собі хрипкий смішок мадам Боше. — Ця наївна дурненька панянка мало не до рота мені заглядає, тільки й мріє виконати будь-яку мою примху. До того ж вона й сама вважає за щастя побути дружиною такого завидного холостяка, як твій племінник. Нехай навіть це заміжжя буде фіктивним і недовгим.

— Чудово. Тоді, гадаю, можна переходити до другої частини нашого плану. Час працює на нас, але Поль розумний, а його юрист досить спритний, щоб додуматися влаштувати фіктивний шлюб і підібрати кандидатуру…

— За три дні? — перебила мадам Боше із сарказмом. — Це не під силу навіть такому пронозливому юристові, як Антуан. Але ви маєте рацію — треба діяти.

— Я маю намір негайно навідатися до племінника і познайомити його з Кларою, — кивнув Сигізмунд. — А ви, як розумію, прослідкуєте, щоб контракт був складений так, як нам потрібно?

— Звісно. Я вже запросила старого друга нотаріуса з правильним розумінням деталей. У Клари буде свій “представник”, і він простежить, щоб після розлучення всі потрібні нам пункти спрацювали.

— Вальмонт майже в нас у кишені, — хижо посміхнувся Сигізмунд.

Йому не так був потрібен Вальмонт — забутий богом маєток із сумнівною прибутковістю, як важливо було відновити справедливість. Він вважав Поля вискочкою, "хлопчиськом з парфумами", який не заслужив нічого, що має. Крім того, Сигізмунд любив інтриги — не заради вигоди, а заради задоволення від гри. Особливо коли в партнерах така шикарна жінка, як мадам Боше. Може, вдасться переграти і її?

На підвіконні ворухнувся Арчібальд. Він виструнчився, з гідністю позіхнув і, не кліпаючи, подивився на Сигізмунда жовтими очима.

— У вашого звіра завжди такий особливий погляд? — не так запитав, як констатував Сигізмунд.

— Арчібальд не терпить шахраїв, — відповіла мадам Боше. — І самозакоханих.

Сигізмунд засміявся.

— Чудово. З огляду на те, що він зі мною майже ввічливий. І навіть не пирхає. Це вже добрий знак.

— Не тіште себе ілюзіями. Він просто розуміє, що ви мені ще потрібні.

— Приємно розуміти свою корисність. Майже як бути коханим, — примружився Сигізмунд.

Мадам Боше склала руки в замок і глянула на нього.

— Піду розпоряджуся, щоб покликали Клару.

____________________________________________________

Ось він – красунчик Арчибальд:)

__________________________________

Дорогі читачі!
Із цього тижня у нас змінюється графік публікацій. Нові розділи будуть виходити щоранку, крім середи та суботи.
Тобто сьогодні, у середу, ми маємо вихідний. Зустрінемось у четвер. Дізнаємось, як Поль відреагує на інтриги, які плете мадам Боше та його дядько:)