Глава 9

Що по контракту, і так:

«1. Ніяких романтичних чи любовних/сексуальних відносин з іншими людьми протилежної статі.»

Тобто з дівчатками можна? Він же не знає, може я бісексуалка? Тут прогалина в договорі.

«2. Ніхто не має знати, що стосунки і шлюб фіктивні.»

І що я маю робити з Вірою і Любою? Не вбивати ж мені їх? Чи це починає діяти з моменту заключенню контракту, а що було до того не рахується? А казати йому, що мінімум двоє з курсі?.. Ні, не буду.

А якщо він бісексуал?! І тому так написав, спеціально в попередньому пункті?! Запитати чи не треба? То ж ніби особисте…

«3. На людях демонструємо високу ступінь взаємодії та закоханості.»

Що ж то за висота в тієї ступені? 20 см чи пів метра? Чи скільки? А поцілунки в ту ступінь входять? То треба обговорити, що в том пакеті «ступеню».

«4. Проживаємо в одній квартирі.»

Тут все просто, мені до нього переїхати. А скільки тут кімнат? Так… Ну дві спальні кімнати я точно бачила, тому Ок.

Цікаво, як то воно жити з чоловіком?..

 Я ж ніколи не мала такого досвіду. А він, певно, з кимось жив раніше. То ж до 32 років вже дожив, може хоч підживав з якоюсь? Чи з якимсь?… Мамочко моя рідна, як тепер позбавитися тих думок про його сексуальну орієнтацію?!

«5. Шануємо та поважаємо простір один одного.»

Це виллється в якийсь графік відвідин ванної кімнати? Він же любить плани/графіки всілякі. А якщо я захочу помитися посеред ночі?… 

«6. Про складнощі та труднощі в роботі попереджаємо один одного.»

Мені що доведеться слухати щотижневий звіт про стан його справ? І самій готувати подібний? З тими графіками, що він так любить?… А я з екселем геть погано… Ну значить, в павер поінті буду малювати!

«7. Витрачати кошти в рамках бюджету.»

Тобто буде бюджет і певний ліміт. Тут все, як з мамою, тому питань немає, крім одного, - яка сума бюджету?!

«8. Термін дії контракту складає один рік.»

Значить я поїду навчатися заміжньою леді. Не критично. 

«9. Не обманювати»

Тут згодна на 1000%.

«10. При конфліктних ситуаціях розмовляти спокійно. Не підвищувати тон один на одного»

Знову ж таки, в чому буде мірятися те підвищення тону? В децибелах? По чому нормування? По ГОСТах? Так я чула, що їх ніби відмінили у нас на території України…

«11. Стосунки платонічні, без сексуальної взаємодії з обох сторін»

Це однозначно. 
Слава Богу, що прописав сам і не доведеться уточнювати це питання, бо воно мене дуже хвилювало.

Далі йшлося про штраф в розмірі… Та там скільки нулів, що навіть і рахувати їх не буду. То спеціально, щоб навіть думки не промайнуло порушити. 

Насправді, нічого такого, все дуже просто і зрозуміло.

- Ну що? – Вадим мовчки чекав, доки я перечитаю 10 пунктів його контракту. 
- В мене є додатковий пункт! – гордо почала я. - Не закохуватися один в одного. І якщо хтось закохався в когось іншого, то можливість розірвання контракту без виплати штрафу.

Ну а як? 

Ще закохається в мене і що тоді мені робити? 

Жити з ним до старості?!

 Хоча контракт на рік, тому тут все ж убезпечена.

- По першій частині – згоден, ніякого кохання між діловими партнерами, по другій частині – категорично ні. Не має виникати такої ситуації, що протирічить пункту 1. –  зауважив Вадим стальним голосом.

Теж правда… Яке кохання, якщо роман крутити заборонено? 

- Прийнято, - я намагалася так само незворушно поводитися, та куди там мені, цікавість, вона, знаєте, доведе колись мене до гріха… - А ти спеціально вказав про «людей різної статі»?

- Не зрозумів? – та бачу, що не зрозумів. А я не можу промовчати…

- Ти хочеш підтримувати певні сексуальні стосунки з іншим чоловіком? -  бачили б ви вираз обличчя мого нареченого…Спочатку шок, потім усвідомлення чому я зробила такі висновки, а далі щось середнє між злістю і обуренням.

Значить можна його вивести із рівноваги. Дуже навіть просто. Я ще й не старалася…

- Ні, то я так просто сформулював. Перепишу, щоб було однозначне трактування, - взяв себе в руки і відповів в рамках правил про «підвищений тон».

- Добре-добре, я зрозуміла. – вистачить провокацій на сьогодні, мені ж з ним ще жити.

- Залишайся в мене, час пізній, все одно тут будеш мешкати, - Вадим ліниво потягнувся і я тепер тільки зрозуміла, що ми наодинці.

Я і мій наречений.

І виглядає він безпечно та хто його знає, що в голові… 

- Ні, я додому, а то мама буде переживати, - не знаю чого, але злякалася залишатися.

- Надю, я тебе не з’їм. Обіцяю.

Ага. Так, певно, і сірий вовк червоній шапочці говорив…

Та все ж вирішила ризикнути і довіритися.

Воно перед смертю не наспишся у власному ліжку, як то кажуть.

Цю ніч ми провели в одній квартирі.