41. Ілля

Я був у передчутті. Нам весь час щось заважало, але сьогодні я планував, що ми нарешті зробимо це. 

Все ж, я хотів Олену, дуже. У мене все тіло було напоготові і в передчутті. Та і Олена ще так заінтригувала, коли сказала проходити в спальню за хвилину… 

Я і сам зайшов до того до вбиральні, їй Богу, як школяр, блін! 

Але коли я зайшов, Олени в спальні не було. Тоді я пройшов до вбиральні. Одразу занепокоївся. Раптом щось не так? Може, їй погано? 

— Олено, ти тут? У тебе все в порядку? Я входжу! 

 — Блискавку заїло! — почулося з ванної. — Чорт, ця дурна сукня все зіпсувала! 

— Просто вона хоче, щоб її зняв я, — я усміхнувся. — Відчиняй. Зараз ми її знімемо. І нічого вона не зіпсувала. 

Олена відчинила двері і тяжко зітхнула. Я побачив, що сукня застрягла на її плечах, вона стоялоа з підлнятими руками і намагалася розстібнути “блискавку”, але в неї нічого не виходило. 

— Заспокойся, — я підійшов до неї зі спини і торкнувся долонями блискавки, а сам тим часом подався до її шиї і ледь-ледь токрнувся губами ніжної шкіри. — Тобі треба трохи розслабитись і я її зніму.

Олена видихнула повітря і прошепотіла:

 — Я дуже хвилююся, коли ти так… близько…

— Я теж, ти мене з розуму зводиш, — зізнався я неголосно і потягнув блискавку вниз, вона цього разу одразу піддалась і мені розкрилась її гола спина. Губи знову самі потягнулись до ніжної шкіри і я поцілував її в шию вдруге, ледь притискаючи її спиною до моїх грудей.

Олена аж затремтіла в моїх обіймах, але не відсторонилася, а ще ближче притулилась до мене. 

 — Дякую… — прошепотіла вона.  — Вибач, що я така незграбна…

— Ти дуже сексуальна, — я потягнув її сукню вниз, а потім розвернув Олену до себе. Серце взагалі вискакувало з грудей через вид, який мені відкрився. — Тобі дуже личить цей комплект, — я обійняв її за оголену талію і поцілував в губи, притягуючи до себе. 

 — Ти просто зводиш мене з розуму. — пробурмотіла вона, відповідаючи на поцілунок. 

— Я перший це сказав, — відповів я грайливо і підхопив її на руки під стегна, щоб вона могла обіймати мене обличчя до обличчя і триматись ногами за мій торс. — Ходімо, — видихнув їй в губи і знову поцілував, виносячи її на руках назад до спальні.

Олена обвила мою шию руками, а ногами обхопила мою талію. 

 — Схоже, все пішло трохи не за планом, — засміялась вона. — Але мені це подобається… 

— Люблю спонтанність, — прошепотів я їй в губи і вклав на ліжко, нависаючи зверху. — І тебе люблю… Більше за все, кохаю, — сказав трохи схвильовано, хоч в же і зізнавався їй, але це було все одно хвилююче. На цих словах я знову її поцілував.

 — І я тебе кохаю, — вона дивилася мені в очі, щоки ледь почервоніли, губи розтулилися. — Вибач, що я поводилася, як якась дурепа… Я дуже тебе ревнувала…

— Мені ніхто крім тебе не потрібен, — прошепотів я у відповідь, знову цілуючи її. А мої долоні нарешті почали торкатись її…

*** 

Наступного ранку мій телефон мене розбудив. Я одразу насупився. Хотів, щоб мобільний принаймні не розбудив Олену, але поки я його знайшов, вона вже розплющила очі.

— Зараз, одну секунду, — скзазав я.  

Дзвонили з житомира, значить, це було щось важливе.

Я приклав телефон до вуха.

— Так, слухаю…. 

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Також буду вдячна за сердечко книзі і коментарі!