31. Ілля

Я божеволів від неї. До цього не дозволяв собі всяких таких думок, мені треба було думати про доньку і план, але зараз, коли мої губи торкнулись її губ, здається, у мене просто відключились гальма. Я цілував її так жадібно і пристрасно, як давно нікого не цілував. 

Я навіть не знав, що все ще можу так цілувати когось, це стало для мене відкриттям. Олена відповідала на поцілунки, чим ще більше заводила мене. Все було ще яскравіше, ніж в моїй уяві. Вона була просто неймовірна.

Але коли я потягнув її собі на руки, вона майже одразу вибачилась і втекла до вбиральні.

Це мене трохи витверезило. Хоча серце все одно продовжувало битись дуже сильно і швидко, навіть коли вона пішла.

Невже я зробив помилку? Що як тепер вона не захоче, щоб я її торкався?

Тільки моє дихання і серцебиття хоч трохи прийшли в норму, я підійшов до дверей вбиральні і постукав у них.

— Олено, вибач, якщо я щось зробив не так… — сказав я неголосно.

— Все нормально, тобі немає за що вибачатися, — відповіла вона і відчинила двері. Виглядала дещо схвильованою, але дуже красивою. — Ми ж планували це зробити… тільки, мабуть, трохи захопилися…

— Мені сподобалось… Тому так вийшло, — зізнався я, зазираючи їй в очі. — Тому я захопився. 

— Мені теж сподобалось, — сказала Олена і опустила погляд. — Я й не думала, що це буде так… — вона замовкла, ніби підбираючи потрібне слово. — Так приємно…

Я міг би зараз сказати, що я думав, як це буде. Не раз прокручував щось подібне, коли був в душі. І там, в моїх фантазіях, ми заходили куди далі… 

— Дуже приємно, — прошепотів їй на вухо. — Я був би не проти повторити такі тренування.

 — Ти мене спокушаєш, — вона засміялась. — Справді, ти дуже класно цілуєшся!

— Ти теж… І спокушаєш, і класно цілуєшся… Але піду я, певно, в душ, бо зараз знову заведусь навіть просто від цих розмов, — я зазирнув їй в очі. Це вже був не жарт, а правда. 

 — Добре, а потім ляжемо спати, — її голос пролунав якось нижче ніж звичайно. 

— Ага, спати, — я кивнув і знову сковтнув слину. Бляха, я навіть не подумав про це… Як я після того, як ми цілувались в ліжку, зможу з нею просто спати. — Добре, я піду, — я пройшов всередину ванної кімнати повз неї і одразу стягнув з себе футболку.

Олена, яка стояла в дверях, немов заворожена, стежила за мною поглядом. А потім, ніби отямившись, швидко вийшла і причинила за собою двері. 

Я швидко прийняв душ, і тільки зараз зрозумів, що навіть не взяв ніякого змінного одягу.

Ну… Це ж не проблема, блін все одно ми дорослі люди. І все одно вона зараз за мною теж в душ піде.

Коли я уявив, що Олена зараз стане в той душ, роздягнеться і…Бляха, я ж там таке робив… А вона сама? Раптом вона теж щось робитиме? 

Ні, краще про такі речі більше не думати! Блін!

Я навіть трохи розізлився на себе за ці думки, бо ж мав вже вийти повністю розслаблений. 

Я вийшов з вбиральні, бо щойно дивився на кабінку то уява підкидала непристойні картинки з Оленою в цьому душі в головній ролі. 

Коли вийшов, Олена вже перевдягнулася в піжаму і сиділа на ліжку з телефоном у руці. Побачивши мене, вона зніяковіла, адже я був практично без одягу.

 — Я теж у душ, — сказала, піднімаючись з ліжка. 

— Ага, йди, — я кивнув. — Якраз вдягнусь. 

Мені дуже подобалось спостерігати за нею зараз, вона мило ніяковіла… А ще, я дуже хотів побачити її після душу зараз… Сьогодні все було якось не так, як зазвичай, сприймалось яскравіше. Певно, тому що ми буквально щойно цілувались на цьому ліжку… Тож я був в нетерпінні…