28. Олена

Я побачила, як змінилися обличчя працівників соцслужби, і як зблід Ілля…

— Значить, дитина стрибнула в ставок за собакою, отак "уважно" за нею тут доглядають, — сказав він і записав щось в блокнот. — А тато взагалі з тобою проводить час, Діано? — запитав він у малої, усміхнувшись.

—Так, ми недавно їздили в Житомир, — закивала Діана. — Тато, Олена, Таня і я! Мені там сподобалось. Правда якийсь дядько кинув пляшкою в нашу мащину, але ми втекли! 

— Діано… — Ілля взяв малу за руку.

— Ні, хай розповідає, не перебивайте. Якщо не хочете, щоб ми її повезли розпитувати деінде подалі від вас. — тут же сказав соцпрацівник. — Пляшкою? А що ще там трапилось, сонечко?

 — Потім я захворіла, а тато пішов вночі на зустріч з якоюсь Кариною… — продовжила Дііана. 

— Це був вечір, а не ніч. А Карина — журналістка, — тут же став виправдовуватись Ілля. — Діана була не сама, з нею була і няня, і Олена.

 — А тоді я одужала і ми знайшли в парку Джессі, забрали її та поїхали додому, — завершила свою розповідь Діана. — Мені добре з татом, не забирайте мене, будь ласочка! 

— Собака має ветеринарний паспорт? — чоловік з соцслужби поглянув на Іллю.

— Паспорт? — перепитав він. — Ні, не має поки що. Ми ж тільки приїхали, ще не встигли нічого зробити…

 — Але це може нашкодити здоров’ю дитини, ви ж знаєте, що багато хвороб передаються від домашніх тварин? Наприклад, глисти…

 — Ми дали Джессі ліки від глистів, і ветеринар сказав, що вона здорова, — втрутилась я. — Просто паспорт ще не встигли оформити…

— Зрозуміло, — він знову щось записав у свій блокнот а потім поглянув на свою супутницю. — Давайте ще оглянемо кухню. Діано, чим ти харчувалась останні дні? 

 — Вчора ми замовляли піцу, — похвалилась Діана. — І ще я люблю Кока-колу! 

— Що ж, ми побачили достатньо, — це вже сказала жінка, яка до того в основному мовчала. — Дитина зростає в неналежних небезпечних умовах. Статки батька це не перекривають. 

— В яких ще небезпечних умовах? В домі все підлаштовано під Діану! — насупився Ілля. 

 — Вона могла втонути в цьому домі, де “все підлаштовано”! А на відпочинку, де ваші друзі кидали у вас пляшками, її теж могли покалічити!  — з обуренням додав чоловік.  — Порівняно з цим харчування піцою і кока-колою, звісно, програє, але це теж не є плюсом на ваш рахунок… І те, що коли ваша дитина захворіла, ви спокійно пішли на побачення, свідчить, що для вас її здоров’я і безпека далеко не на першорму місці…

— Це не було побачення, тато зустрічається з Оленою! — втрутилась Діана. — Так же, тату? — вона поглянула на Іллю. 

— Так, — він кивнув. — Це не було побачення, я давав інтервʼю. Я хотів швидше поїхати з Житомира в Київ. Тому дав його ввечері. 

 — Побачення чи інтерв’ю, хіба це так важливо? Все ж ви не були поряд з донькою у цей час! — вигукнула жінка. 

— Я мав працювати. Багато батьків працюють, хіба це погано? Я залишив Діану з нянею і Оленою, а не саму! — Ілля теж підвищив голос, схоже, вони його сильно розізлили.

 — Хто така Олена — ваша коханка? — жінка суворо глянула в мій бік, аж я зіщулилась під її поглядом. — Який ви приклад подаєте дівчинці? Коли вона виросте, то не розумітиме цінності шлюбу саме від того, що ви щодня то з однією жінкою, то з іншою…

***

Гортайте далі, там багато продовження --------->