Фіктивна наречена тата

13. Олена

 

Я була сердита на себе,  адже обіцяла, що не підсунуся до Іллі уві сні. Тоді, в першу ніч, це було випадково. Але зараз я знову прокинулася зовсім поруч із ним, побачила хитру усмішку Іллі, і мені захотілося під землю провалитися від сорому. А тут ще й Діана добила своїм зауваженням. 

 — Звідки ти знаєш про секс? — запитала я в неї здивовано. 

— Тікток, — вона знизала плечима. — Ютуб. Мені няня інколи дає телефон… Ой! Це мав бути секрет… Тату, не свари Таню! Це я її просила! 

— Добре, не буду, — буркнув Ілля. — Вийдеш? Ми зберемось. Можеш поки що вмитися. 

 — Ага, — вона, відчуваючи свою провину, слухняно вийшла, але ще не встигла зачинити двері, як озирнулась і підморгнула мені. Хіба можна було на неї сердитись?

Я  взяла свій одяг і пішла у ванну кімнату, щоб одягнутися. Коли вийшла, побачила, що Ілля вже вдягнувся і сидів на ліжку. 

— Що ж, ти готова? — запитав він. — Треба перевірити малу, взяти їй щось з одягу, ну і щітку, всяке таке. Бо ми можемо бути там пару днів. Хоча я сподіваюсь, що розберемось за один. 

 — Так, готова, — я ще звечора зібрала в сумку деякий одяг, щоб, якщо заночуємо, мати змогу перевдягнутися, косметичку та засоби гігієни. — Можу зараз піти зробити каву для нас і какао для Діани. 

— Давай я зроблю каву, а ти перевіриш речі Діани. Бо скоро треба виїжджати. 

 — Добре, піду гляну, чи вони щось зібрали, — я пішла до кімнати Діани і побачила посередині спальні велику валізу.

 — А що це за валіза? — спитала у малої. — Де сумка з твоїми речами, Таня зібрала, чи мені глянути щось в дорогу?

— Це моя сумка, — вона кивнула на валізу. 

 — Але вона трохи… гм… завелика, — обережно сказала я. 

— Ми їдемо на машині, тож яка різниця? — хмикнула Діана. 

— Гаразд, а можна глянути, що ти взяла? — запитала я. 

— Ну, глянь, — вона знизала плечима.

Я відкрила валізу і побачила кілька улюблених іграшок та книг Діани, а ще вона туди завантажила половину свого одягу і взуття, добряче спорожнивши шафу. 

 — Діано, але ми їдемо всього на день чи два, ти просто не встигнеш одягнути все це, — сказала я. — Може взяти одну сукенку на вихід, щось для дому, піжаму чи спортивний костюм та й усе? 

— Ну але я люблю обирати одяг під настрій. Звідки я знаю, який в мене буде настрій? — відповіла вона питанням на питання.

 З цією логікою важко було посперечатися і я здалася. 

 — Ну добре, а зубну щітку і гребінець ти хоч узяла? 

— Ой… Щітку забула. Ну зараз… — вона побігла до своєї вбиральні і повернулась з щіткою і дитячою пастою, простягнула їх мені.

 — Чудово, значить, можна їхати, — я вхопила валізу і повезла її до сходів…

***

Ми мали їхати у великій семимісній машині, попереду поряд з водієм сидів охоронець, а позаду ми з Іллею і Таня з Діаною. 

Мала дуже раділа поїздці, щебетала, не замовкаючи, аж няня почала її вгамовувати, бо. видно, боялася, що Ілля розгнівається. Але він тільки усміхаючись дивився на доньку. 

За вікном змінювалися квітучі весняні краєвиди, і в мене був гарний настрій. Аж поки мала не взялася за нас із Іллею. 

 — А коли ви поженитесь, тату? — запитала вона.  — Я дивилася кіно, там на весіллі дівчинка розкидає пелюстки перед молодими, я теж так хочу! 

— Ну, про таке трохи рано говорити, — одразу відповів Ілля. 

— Чому рано? Бо Олена ще не завагітніла? Ви поженитесь, коли вона буде чекати бебіка? Як у тому серіалі, пам’ятаєш. Таню?

Таня злякано глянула на Іллю.

 — То лише реклама була, — стала виправдовуватися вона. — Взагалі-то ми мультики дивимось…

 — А ти хочеш братика чи сестричку? — запитала я в Діани, щоб відволікти її від видавання Таниних секретів.  — Ну, авжеж, не зараз, а колись пізніше?

Вона на мить замислилась. 

 — Ні, я хочу кролика! З дитинкою багато клопоту, кролик кращий! Тату, купиш?..

З нею точно нудно не було. І я навіть не зогледілася, як ми приїхали на місце. Ілля сказав водієві зупинитися біля шахти, висадити нас, а Діану з Танею відвезти до готелю. Біля шахти було людно, стояли якісь люди з плакатами, певно, ті мітингувальники. 

Але ми не очікували того, що трапиться далі. Як тільки машина зупинилася, хтось із натовну кинув у машину пляшку, яка вдарилася об вікно якраз з того боку, де сиділа Діана…

***

Гортайте далі, там багато продовження --------->




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше