9. Олена 

Він скаже, що я його дівчина? Мені спершу здалося, що це мені почулось, але ж ні… Я відчула, як серце одразу закалатало в грудях.  

 — Справді? — я трохи злякалась. — Ну, якщо ти не боїшся…

— Чого мені боятись? 

— Що наші співробітниці образяться на тебе… Вони ж усі мають на тебе види і мріють, що ти звернеш на них увагу!

— Та годі тобі, все буде добре, — він махнув рукою. — Ходімо…

Але коли ми зайшли до офісу, побачили, що всі проводжають нас здивованими поглядами. Одна співробітниця, задивившись на нас, аж перечепилась і мало не впала. В якийсь інший день ця ситуація б мене насмішила, але зараз я тривожилась. 

— Коли ти їм скажеш? — зашепотіла я, дивлячись на Іллю. 

— Та коли-коли, на нараді і скажу, — тихо відповів Ілля мені на вухо, чим викликав у мене зграю мурашок по тілу. Зі сторони це точно виглядало якось двозначно, я була впевнена.

Ми зайшли до зали для нарад, Ілля сів за стіл у центрі, а я зайняла своє місце на периферії. 

Тут же дівчата атакували мене запитаннями:

— Оленко, що це значить? — запитала Катя. — Шеф так ніжно на тебе дивився сьогодні! Він здогадався, що ти написала того листа? 

— Ага, провів експертизу, — буркнула я вдавано-сердито. 

— І що? Невже він подумав, що ти прямо серйозно? Невже ви вже втілили ті фантазії?! — затараторила Ліза. 

Я згадала сьогоднішню ніч і тепло його тіла в небезпечній близькості до мене, і відчула, як кров прилила до щік. 

— Так, ми тепер зустрічаємось, — випалила я. 

— І що, ви вже спали? Ви приїхали разом, значить, ночували разом? — запитала Катя. 

— Авжеж, — кивнула я, ну це була чиста правда, ми дійсно спали в одному ліжку. 

— І… Ну як він? В ліжку… — Ліза уважно поглянула на мене і навіть трохи почервоніла від свого запитання. 

— Ну… цілком пристойний, — сказала я, намагаючись стримати нервовий сміх. 

— Зазвичай так говорять, коли все погано… Невже він не ого-го… Я думала, він прямо ого-го! — здивувалась Катя.

— Ну, я ще не перевірила, бо ми поки не займалися сексом, — зізналась я. 

— Але ти скаазала що ви спали разом, щось я нічого не розумію, — Ліза насупилась.

— Ілля вирішив почекати, поки я буду готова, — пояснила я. — Бо для мене його пропозиція зустрічатися була дещо несподіваною….

— Значить, ви не спали, але живете одразу разом? — не вгавала Катя.

— Так, — з полегшенням видихнула я. — Ми спали в одному ліжку, але поки без інтиму…

Як на зло саме на слові "інтим" Ілля, якось дивно поглянув на мене. І не тільки він. Здається, всі підслуховували цю нашу розмову. Хоча ми ж тихо говорили… 

— Колеги, перед тим, як ми почнемо нашу класичну нараду, я маю дещо обʼявити, — сказав Ілля трохи схвильовано, але тон його залишався діловим. — Ми з Оленою з відділу маркетингу зʼїхались. Ми приховували наші стосунки деякий час, але я вирішив, що не хочу, щоб ходили плітки і всякі здогадки, тому кажу все прямо тут. 

В залі запанувала тиша, здавалося, всі завмерли і переварюють цю несподівану інформацію. 

Я почула, як позаду нас якась жінка промовила:

— Я думала, він просто закрутив з нею інтрижку! Ніколи не повірю, що можна так узяти і раптом з’їхатися! 

— Може, вона вагітна? — запитала в неї інша. 

Ця друга фраза у загальній тиші пролунала досить голосно, і всі теж загомоніли, дивлячись то на мене, то на шефа. 

Я опустила погляд, мені було дуже соромно. Здається, ніхто не сумнівався у тому, що я “залетіла” від шефа і цим змусила його оприлюднити наші стосунки…

***

Гортайте далі, там багато продовження --------->