6. Ілля

Мені здалось, що мала трохи пожвавішала з появою Олени. Власне, це було добре, бо їй дійсно не завадила б жіноча ласка, щось таке, що можуть дати дітям тільки жінки. Це єдине, що я сам дати їй не міг. 

І хай я намагався поводитись з Оленою максимально невимушено, я був у кепській ситуації. Кляті служби не йшли ні на який контакт і хабарі не брали. У мене були підозри, що все це не просто так. Хоча можливо, я просто заганявся, хтозна.

Певно, гумор рятував мене від думок про те, що все це насправді дуже серйозно. 

І все ж мені було приємно дивитись, як Олена червоніє через одну кімнату. 

Насправді, в чомусь навіть був вдячний Діані. Бо давно вже не почувався живим, але коли в нашому домі зʼявилась Олена, здається, це почало мінятись. 

Та все ж я тримав марку і максимально насуплено дивився на неї, намагаючись не усміхнутись.

—...А що, цнотливі дівчата з чоловіком поруч навіть заснути бояться? Не зʼїм я тебе! — сказав максимально серйозно.

— Я й не боюся, — наїжачилась вона. — Просто це порушує мій особистий простір! Он королі всі спали окремо від своїх дружин! 

— З яких пір ти в нас король? — я вигнув брову. 

 — Якщо на те пішло, то я не король, а королева, — виклично сказала вона. 

— Якщо король і королева були разом, то думаю спали теж разом. А нам треба скласти враження, що ми разом. В сучасному суспільстві якщо ми ляжемо окремо… Ну блін, очевидно буде, що все підробка! 

 — Добре, але тоді між нами на ліжку зробимо перегородку, — серйозно запропонувала вона. 

Я ледь не пирхнув зі сміху.

— Що ще за перегородку? 

 — Ну, якусь ковдру чи подушку, — сказала Олена. — Одна половина твоя, друга моя. і іншому на чужу територію зась!

— Так і уявляю як уві сні моя нога просто завмирає перед "кордоном", — я закотив очі.

 — Якщо твоя нога порушить кордон, то платитимеш штраф!  — вона задумалась. — Сто баксів за ногу! 

Мені в голову раптом прийшла думка, а що буде, якщо якась інша частина мого тіла перетне "кордон".

Або якщо вона сама його перетне? Хм… 

— Добре, — сказав я примирливо. Подумав, що свої зустрічні умови висуну, коли бажане станеться. 

Бляха, з якого моменту це стало для мене бажаним? Точно недостача сексу робить з мене якогось збоченця… 

— Ходімо вже в кімнату, — я легенько підштовхнув її до дверей моєї кімнати. 

Коли ми зайшли всередину, я спитав:

— Хто перший в душ? 

 — Я, — швидко сказала Олена. 

Вона взяла зі своєї сумки халат і якісь флакончики, певно гель для душу і шампунь. 

 — Я швидко, — сказала і зникла за дверима ванної. 

Я почав гортати стрічку в інсті і в якусь мить почув, що двері з ванної відчиняються.

Погляд одразу прикипів до Олени. Вона була в коротенькому рожевому халатику, мокре волосся обмотане рушником, щоки розчервонілися, і без косметики вона виглядала ще більш юною. 

 — Йди до душу, а я поки зроблю кордон, — сказала вона беззаперечним тоном.  

Я ледь не засміявся знову. Але все ж втримав максимально серйозну міну перед нею. 

— Так, авжеж, — я кивнув. — Тоді я пішов.

Я встав з ліжка і коли проходив повз неї, то мимоволі зробив глибший вдих. Від неї пахло полуницею з вершками… Цей аромат одразу пробудив фантазії з цією ягодою, вершками і Оленою в головних ролях, тож щоб не видати себе, я швидко пішов до ванної, скинув з себе речі і став під душ. 

Був у приємному передчутті. Здається, моє життя стане набагато цікавішим і насиченішим завдяки Олені… 

***

Гортайте далі, там багато продовження --------->