1.Крістофер

Знайомтесь, Крістофер Візорт власною персоною. Що вам розказати про себе? Один з пʼяти дітей Кайлена і Айрін. На щастя, не найстарший, а отже турбот і обовʼязків набагато менше , ніж у мого брата Айрона, якого мені шкода всім серцем. Не тільки через його статус первенця, а ще й тому, що минуло вже два роки, як він добровільно натягнув собі зашморг на шию, а саме - закохався та ще й одружився. І навіть переконую мене, що щасливий. Нема дурних. Я в таку казочку не повірю. Або краще так - це зовсім не таке щастя, якого потребую я. Хіба може щасливий чоловік здуріти? А саме так і поводиться Айрон. Деякий час він ще виглядав біль менш адекватно, але після того, як три місяці назад стало відомо, що Бріана вагітна, діагноз - ідіот, можна було ставити не відвідуючи лікаря. Частину його державних обовʼязків довелося взяти нам з Кіраном, моїм близнюкам. Люди завжди сприймали нас як одне ціле. Навіть більше, розрізнити могли лише найближчі. Чим ми безсоромно користувалися. Навчання, робота, дівчата. Так-так, дівчата. Позустрічався з кимось, потім набридло, на тобі братику, якщо хочеш. І жодна з них нічого не запідозрила. Воно не дуже шляхетно, визнаю, але практично і зручно. 
Все було б чудово. Та вже два роки над нами висить Дамоклів меч. І занесла його ніхто інша, як наша люба матінка. Натхненна попередніми двома шлюбами своїх дітей, взяла собі за місію ощасливити і нас з Кіраном. Хочемо ми цього, чи ні. 
Два роки!!!!! нескінченних знайомств, маніпуляцій, шантажу і погроз. З сумом згадую ті часи, коли вся її увага була присвячена Айрону. Але цей гад швидко здався, ощасливився й тим самим підтвердив мамину теорію , що вона права, а отже ми наступні. 

-Я знайшов вихід.- увірвався в мою кімнату брат. Ми ніколи не стукали один до одного, мешкали в суміжних кімнатах, маючи можливість вриватися один до одного, коли заманеться. -Вірніше він знайшов мене сам.

-Вихід куди? - перепитав. 
-Вихід з чого- уточнив Кіран. - Я знаю як відчепитися від маман. Фіктивна наречена!!! 
Цей бовдур зробив багатозначну паузу. Ніби я сам не розмірковував над таким. Але цей план був провальний ще в зародку. Найми я якусь актрисульку, її одразу вирахують, попроси когось з подружок, так ті навигадують бозна чого і ще, не дай  бог, справді одружать на собі. Знайти ж адекватну молоду дівчину , згідну на фіктивні стосунки, нереально, я вже неодноразово промацував ґрунт в цьому напрямку. Всі ці аргументи я й навів своєму братчику. 
-Удача на моєму боці. Вона любить красунчиків. - Коран посміхався так, ніби й справді мав вихід.

-Але ж ми однакові. Не тягни, розповідай. 

-Вчора, коли я повертався від одної леді.- він багатозначно пограв бровами,- мене зустріла юна баронеса Софія Тайлен. 
-Те мале , зацьковане опудало?

Я бачив її надцять років тому. Дівчина виховувалася в пансіоні з восьми років. Її батьки бажали створити ідеальну дружину для майбутнього чоловіка, тому обрали найсуворішу і найзакритішу школу з усіх можливих. Панянок після завершення навчання розбирали  немов гарячі пиріжки, адже отримували покірних і слухняних супутниць життя. 

Ми, бо завжди це були ми, а не хтось по одинці, товаришували з її старшим братом Дереком. Під час однієї зустрічі я й мав нагоду перетнутися з цією затравленою особиною жіночої статі. Нічого особливого. Типова майбутня чиясь дружина. 
-Їй вже двадцять. Досі не заміжня,- продовжив Кіран.- чим невимовно турбує батьків. Отже слухай і не перебивай. Вона запропонувала угоду. По діловому так. Сказала, що знає про те, як на мене тиснуть також. Запропонувала вихід - фіктивні стосунки. Ми робимо вигляд, що зустрічаємося десь півроку, а далі приймемо рішення, чи розбігтися чи побратися. В разі другого варіанту, вона народжує спадкоємця і ми даємо спокій один одному, живемо кожен своїм життям. Ну? Що витріщився? Заздриш? Ой як не гарно з твого боку, братчику. 
Я аж присвивснув. Це занадто ідеально. 
-Тут багато запитань. - сумніві на цей рахунок було у мене чимало.- Чи не дивна це поведінка для молодої леді? Чи не намагається затягнути тебе, таким чином? І взагалі, вона хоч трішки симпатична?

Кіран аж поперхнувся. 

-Вона в безвиході, як і ми. А на рахунок вроди, то ти б бачив. Чого лише коштують ті величезні сині очиська. Пухкі червоні губи, чорне густе волосся. А цицьки! Просто вау. Я вже в передчутті, адже нам доведеться грати закоханих і я буду мати можливість поцілувати її . Може й з дупку потримаю. Певен, вона пружня, хоч за всіма спідницями і не розгледиш. 
-Цицьок не бачив, що так слина потикла?

-Та ну тебе, ні, щоб порадіти за брата. Від тебе потрібна допомога. Коли тебе спитають, як давно ми зустрічаємось , скажеш, що місяць. Більш ретельний план обговоримо сьогодні в трьох. Щоб не плутатись і все було максимально логічно. 

-Сьогодні? Я мав деякі плани на вечір.

-Ну, то відклади. Спасіння брата важливіше за чергову жінку, яку забудеш вже на ранок.Тим паче, знайомство з батьками відбувається за обідом. 
-До чого такий поспіх? - я не перестав дивуватися. -Софія наполягла. Обговоримо все пізніше, разом. 

Але весь цей бездоганний план покотився під три чорти, коли я побачив ту саму леді. Я знаю цю ненормальну!!!