10

  Приблизно через годину Чімін вкрав Сомін з святкування і посадивши в автомобіль, він виїхав на пусту дорогу Сеулу рухаючись в напрямку виїзду з міста. Дівчині було цікаво куди хлопець зараз їде, та взявши його за руку, яку одразу хлопець поцілував і на секунду на неї подивився.

- Що таке принцеса? – хлопець ніжно посміхнувся переводячи погляд з дівчини на дорогу.

- Куди ми їдемо принце?

- Це секрет.

- Чімін, ми покинули наших друзів святкувати одних без нас. Звичайно мені буде інтересно, куди ми їдемо?

- Гаразд, розповім так, як ти дуже мила у мене. Не можу втриматися перед твоєю красою.

- Не переводь теми.

- Ми їдемо у моє місто – Пусан. Я хочу зустріти з тобою літній світанок сонця на березі моря.

- Це ж далеко, Чімін.

- Всього лише 4-5 годин їзди автомобілем, та і зараз автомагістраль не така загружена, тому без проблем дістанемося. І якраз повід буде познайомитися із моїми батьками.

- Ам, я не готова морально до знайомства із твоїми батьками. – дівчина не розриваючи руки, повернулася у сторону вікна дивлячись як багатоповерхівки змінюються на прості будиночки. – Ти це серйозно?

- Жартую, не переживай так сильно. Але я був би не проти заїхати по дорозі до Сеулу до них.

- Я подумаю.

- Хочу у тебе запитати, поки їдемо.

- І що ж?

- Давай в нашому житті не буде такої довгої кінцівки, яку всі бажають побачити. Просто будемо насолоджуватися цим життям на максимум, і тонути в коханні один одного.

- Чому ти про це говориш Чімін?

- Ти ж знаєш, що я тебе сильно кохаю принцеса.

- Так, знаю. Не лякай мене, щось трапилося?

- Це трішки не так має бути, тому давай я розповім біля моря. – при підняв їхні руки до свого обличчя і поцілував, щоб заспокоїти дівчину.

- Гаразд.

   Дорога була для хлопця не такою важкою, хоча він думав що буде важке їхати в ночі. Та компанія яку йому складала його дівчина, була просто прекрасно, вони рухалися з великою швидкістю по автомагістралі на південь. Машин майже не було, на фоні грало тихенько радіо та коли на одній із станцій увімкнули пісню «Answer Love Myself» – BTS. Дівчина підкрутила трішки голосніше і вмовила, щоб Чімін заспівав для неї прямо зараз. Поки хлопець починав по трошки розспівуватись на інших партіях, дівчина дістала свій смартфон і почала знімати їх та все таки передавала перевагу показувати більше Чіміна на відео.

   З того дня коли вони вперше зустрілися пройшло пів року, і це не маленький період так, як майже з перших днів вони почали зустрічатися. Кожен з них розумів, що вони не можуть один без одного або їм це здавалося. Вони не розуміли, як і інші коли появився цей потяг і жага один до одного. Інколи в їхніх головах були думки, що вони готові зірватися і перейти межу правилам.

  Хтось уперто твердить, що любові не існує, а почуття з першого погляду – це лише вигадка для фільмів і книжок. І, мабуть, таких людей не варто засуджувати: їхній досвід навчив бути обережними, не довіряти емоціям і не будувати ілюзій. Навіть Чімін і Сомін колись належали до тих, хто не вірив у миттєве кохання. Вони вважали, що почуття приходять поступово, крок за кроком, через розмови, дотики й спільні моменти. Але життя, як завжди, мало на це власні плани і дуже швидко показало їм, наскільки вони помилялися.

   Не кожен здатен прийняти той факт, що двоє людей з різною вірою можуть покохати одне одного щиро й по-справжньому, не зраджуючи при цьому себе. Для когось такі стосунки здаються неправильними, неможливими або приреченими з самого початку. Та є істини, які не потребують схвалення ззовні. І навіть якщо світ буде проти них, якщо їх намагатимуться розлучити чи змусити зробити вибір вони все одно повертатимуться одне до одного. Знову і знову. Бо є зв’язки, які не рвуться ні від часу, ні від страху, ні від чужих правил.

  Ці двоє не замітили, як навігатор оповістив їх про те, що до їхнього місця залишилось зовсім мало і вже через декілька хвилин, парубок припарковав автомобіль на стоянці біля моря, яке ще спало.

  Вони вийшли з машини й неквапливо рушили у бік моря. Повітря було прохолодним, але приємним, із легким солоним запахом, який одразу заспокоював. Хвилі тихо накочувалися на берег, ніби не хотіли порушувати цей момент. В один з прекрасних моментів дівчина підійшла ближче до води і зачерпнула воду у свої долоні та плеснула нею на хлопця. На диво, вода була теплою наче море теж вирішило підтримати їх у цю ніч.

  Чімін зупинився позаду Сомін і хотів обережно обійняти її зі спини та дівчина вирішила пожартувати і облила його водою. Та він не розгубився і схопив дівчину у свої обійми притуляючи її спиною до своїх грудей. Його руки були теплими й надійними, а близькість змушувала серце битися швидше. Він нахилився й прошепотів їй на вухо кілька простих тихих слів, але таких щирих, що в неї перехопило подих. Вона мимоволі всміхнулася й відчула, як щоки наливаються рум’янцем.

  Над морем яскраво сяяв місяць, який сьогодні разом із ними вирішив зустріти сонце, заливаючи все навколо срібно-теплим світлом. Його відблиск тремтів на воді, ніби розсипав по хвилях тисячі маленьких вогників. У цій тиші, наповненій лише шумом моря й їхнім диханням, світ здавався простішим і добрішим. Через декілька хвилин таких обіймів небо почало повільно фарбуватися в рожевий колір.