3

- Чімін, ти де був? – як тільки хлопець увійшов до кімнати лідер гурту Намджун, почав розпитувати в друга.

- Щось трапилося? – не розуміючи звідки така сильна цікавість до нього, він пройшов у глиб кімнати і сів на диванчик, беручи з журнального столика бутилку води, відкоркував її і почав пити воду.

- Чому ти не відповідав? – старший йшов за хлопцем але не сідав поруч із ним.

- В мене як завжди був вимкнений звук. – поклавши закорковану воду назад на столик, почав обмацувати свої кишені шукаючи свій гаджет.

- Ти його випадково не загубив?

- Я ж, не ти! Мабуть в компанії десь валяється, ти ж знаєш я його там частенько між паперами забуваю. – відкинувшись на спинку дивана, пожав плечами дивлячись на старшого.

- Ну дивись, а то якщо хтось найде з фанатів то тобі не жити.

- Мене швидше ви приб’єте, а фанати на оборот зроблять більше мемів. – Чімін вирішив пожартувати в такий момент, але старшому це не сподобалося тому він перестав хихотіти.

- Ти їсти будеш? Джин приготував, і поїхав кудись по справах.. – не встиг Намджун договорити як його перебили.

- Вибач, що перебиваю але я зараз хочу просто подрімати, через новий наплив репетицій після тривалого відпочинку, мене клонить в сон. – хлопець навіть не встаючи з місця просто почав вмощуватися на дивані у вітальні.

- Mochy не забувай, в нас цього тижня фан-мітинг з АРМІ.

- Як я про це можу забути. Ми більше року не бачили своїх фанатів в живу. Та і в молодших ж теж фан-мітинг буде з МОА?

- Так, а що?

- Просто інтересуюсь, все мені пора в душ і потім в ліжко. А то так тут і буду спати грязний. – юнак піднявся з дивана і поплентався до кімнати по чистий одяг, а потім в душ.

   Хлопці вже давно не бачилися із своїми фанатами і цей трепіт в грудях розриває кожного з них. А чи не забули про них фанати? Чи цікаві вони досі?

  Карантин, який трапився через «Covid-19» по всьому світу, збив не тільки їх а і всіх. Ніхто не міг подумати, що люди будуть сидіти по домівках і боятися навіть вийти на вулиці. Гуляти парками чи просто вулицею, було щось не можливо. Та всі мали надію, що це на декілька тижнів, і от пройшов рік. А люди так і не оговталися до кінця, від цього вірусу, можливо багато хто з нас і пережив це на собі.

   К-поп індустрія постраждала, та пройшовши всі стадії прийняття вона почала себе відновлювати.

   Хлопці з гурту BTS, здавши тести на вірус двічі міняли плани, що до фан-мітингу з фанатами. Так, як перший тест показав, що вірус є у Джейхоупа, вдруге у Чонгука. І поки вони добували останні дні свого карантину, решта з’їхалися в один будинок, щоб було легше повернутися у стару форму.

***

- Шо таке Субін? – Техьон дивлячись на старшого не умів читати його думки, тому почав сам краще вдивлятися у цей мобільний телефон.

- Хлопці, мені хтось скаже, що трапилося? – дівчина помахала рукою, перед обличчями хлопців бо не розуміла, що відбувається в їхніх головах та, те що сказав Субін заставило прикрити рот рукою.

- Це телефон нашого старшого Чіміна.

- Ти брешеш Субін, як він міг загубити його?

- Гаразд, тоді давай подзвони до нього Техьон. – хлопці мали номера телефонів один одного та не використовували його для цього так, як часто бачились у компанії.

- Okey, – хлопець дістав свій мобільний телефон і набрав номер до старшого і через декілька секунд телефон в руках Субіна задзвонив і на екрані було написано. – Кан Техьон з ТХТ.

- Бачиш, що я тобі говорив малий. – та їхню дискусію розірвала дівчина, яка сиділа шокована новиною, що вона знайшла телефон айдола.

- Тоді візьміть його і поверніть власнику, він напевно його вже обшукався.

- М..давайте подзвонимо до нього і запитаємо? А якщо так, тоді повернеш йому на фан-мітингу, Сомін. – Субін не знав, який інший вихід з цього знайти.

- Чому я одразу?

- Він потім, буде тобі вдячний, за те що віддала.

   Дівчина не встигла, щось відповісти як Субін вже дзвонив до лідера гурту Кім Намджуна, який одразу майже підніс слухавку і хлопчина радо привітав його і попросив передати слухавку Чіміну. Перевівши розмову на динамік, щоб вони усі в трьох чули його. Субін не тягнув довго часу і одразу запитав про його мобільний телефон чи не губив. Та у відповідь всі троє почули про те, що він не губив свого мобільного телефону, а не підносив з тої причини що він на беззвучному режимі. Завершивши дзвінок, тишу в кабінеті перервав Техьон.

- Ха-ха, тобі прийдеться самій його віддати.

- Як так?

- Тоді гарненько запакуй телефон у коробку, щоб команда пропустила і фанати, щоб не бачили теж.

- Гаразд. – дівчина важко видихнула, не розуміючи до кінця куди веде її доля.

- Добре, нам із Техьоном вже час бігти, так що не будемо заважати працювати. Завтра зайти не зможемо, а в суботу їдемо в інше місто по справам. Гарного дня, сестричко! – хлопець підійшов до дівчини, щоб на прощання обійняти і тим самим вивівши з трансу.