Коледж

Юстина поспіхом збиралась у коледж. Вона намагалась не спізнитись як завжди. Вона хотіла встигнути до початку пари, але її намагання були марні.

Дівчина залетіла до аудиторії і встала біля дверей:

Перепрошую можна сісти?

Учитель глянув на неї і запитав:

-Ще довго ти будеш запізнюватись на мої пари?

-Вибачте, Олександр Філіпович... Я буду намагатись…

-Сідай і не заважай іншим учням вчитися!

Студентка поплентала до свого місця. Її сусідом по парті була Феліта, яка вже бачила третій сон. 

Дівчина штурхнула соню в плече, від чого та прокинулась:

-А… Що..? Привіт. Ти таки прийшла на біологію…

-Вирішила прийти щоб не було проблем з вчителем.

-З ним? — Феліта кинула смішок. — Ти думаєш Філіпович щось зробить?

-Ну хто знає..? Я на кожну його пару запізнююсь. Думаю йому це набридло… Слухай, а яка у нас наступна пара?

-Укр. мова…

-Ой... Тільки не вона.

-А ти що думала?

Дівчина не встигла і договорити як її заткнув учитель:

-Ану цить! Я не стерплю, якщо мене хтось перебиває.

-Вибачте…

Юстина дістала змучений зошит і почала щось писати…

                                    Перерва

-Слухай... А чому Луїза не ходить? Ти ж з нею в одному гуртожитку. Може знаєш?

-Вона здається захворіла.

Студентка глянула на підлогу:

-Може підемо глянемо, як Нася з Джейом проживають?

-В них здається була фізика…

-Пішли.

Дівчина потягнула одногрупницю за собою:

-Привіт, Насе! Ти взагалі як?

Дівчинка виглядала засмученою але намагалась сховати це:

-Я… Непогано… Думаю непогано. Так.

-Щось сталось?

Юстина помітила, як Феліта щось розповідає Джею, але не чула слова.

-Ну, просто сьогодні настрою немає.

-Нічого, ми сьогодні зможемо зібратись усі разом. Зіграємо в щось, я можу вірші прочитати!

-Було б непогано, я не проти посидіти…

-Тоді давай ти до мене о шостій, а інших запросимо на сьому. Зможемо підготуватись…

-Як думаєш, «новенького» запрошувати?

-Луку? Чому це новенького? Він з нами спочатку…

Дівчина посміхнулась — Я його тільки недавно взнала, тому новенький!

-Хе, ну добре! Чекаю тебе!)

Юстина помітила, що "новенький" на неї дивно дивиться, але вона подумала, що він просто почув своє ім'я. Вона йшла містом крокуючи додому і обдумуючи, як пройде вечірка.