Фея Зубка і Таємниця Хворого Зубика ворого

                                         Фея Зубка і Таємниця Хворого Зубика                     

У маленькому затишному містечку, де вечорами вікна світилися теплим світлом, жила собі добра Фея Зубка. Щоночі вона тихенько літала від будинку до будинку, збирала молочні зубчики діток і залишала під подушками блискучі монетки чи маленькі подаруночки.

Та одного разу сталося щось дивне.

Коли Фея прилетіла до кімнати хлопчика Марка, вона почула тихенький плач. Плач долинав не від дитини, а… від зубика!

— Ой-ой-ой… Болить… — скиглив маленький зубчик у роті Марка.

Фея здивувалася.

— Ніколи ще не чула, щоб зубчики плакали! Треба дізнатися, у чому справа.

Вона зменшилася до крихітного розміру, сіла на срібну щіточку й полетіла просто до Маркового ротика.

Там вона побачила сумну картину: один зубик був тьмяний, засмучений і тримався за щічку.

— Що сталося, любий зубчику? — лагідно спитала Фея.

— Мене звати Білик… І я захворів… Марко забуває чистити зуби ввечері, їсть багато цукерок, а після них навіть водички не п’є… На мені оселилися шкідливі Цукрові Кусачики!

— Цукрові Кусачики?! — ахнула Фея.

І справді, у темному куточку сиділи маленькі пустуни — липкі, чорненькі створіннячка з гострими зубками. Вони сміялися:

— Ха-ха! Тут солодко, тепло й ніхто нас не виганяє!

Фея Зубка сердито тупнула ніжкою.

— У моєму місті хворі зубчики не плачуть! Час навести лад!

Вона махнула чарівною паличкою, і з неї посипалися блискучі краплі м’ятного світла. З’явилися Воїни Щіточки, Пані Паста та Лицар Ниточка.

— До бою! — вигукнула Фея.

Щіточки заметушилися вгору-вниз, вправо-вліво. Паста заіскрилася свіжістю. Ниточка акуратно почистила всі вузенькі місця між зубками.

Цукрові Кусачики заверещали:

— Ой! Нас змиває! Рятуйся хто може!

І втекли геть.

Білик став чистенький, блискучий і радісний.

— Дякую, Феє Зубко! Але як зробити, щоб вони більше не повернулися?

Фея усміхнулася.

— Дуже просто:

1. Чистити зубки вранці й увечері

2. Менше липких солодощів.

3. Після їжі полоскати рот водою.

4. Навідувати мудрого зубного лікаря.

Тієї ж ночі Марко прокинувся від дивного сну, у якому бачив Фею Зубку та сумного зубика Білика.

Зранку він одразу побіг у ванну кімнату, узяв щітку й довго-довго чистив зуби.

А ввечері під подушкою знайшов маленький листочок із золотими літерами:

"Дякую, що врятував свій зубик. Твоя Фея Зубка."

Відтоді Марко ніколи не забував доглядати за зубками, а Білик сяяв найяскравіше за всіх.

І кожної ночі Фея Зубка усміхалася, знаючи: ще один зубик щасливий. ✨🦷