Розділ 10-2.
Погравши трохи з настирливим жуком, якого явно привабила магія фей, Ліра почала далі прогулюватися вздовж доріжок зимового парку. І хоч їй не дуже подобався такий підхід до живих рослин, вона б не стала необачно щось робити. Кожна раса має свої звичаї та життєві принципи, і від того, що вона так не живе, не означає, що хтось інший не може цього зробити. Звісно, поки це не шкодить рослинам, тваринам чи навіть іншим расам. Тут же рослини, незважаючи на незвичне середовище існування, були доглянутими і цілком добре росли. Вона навіть побачила кілька рослин, яких раніше не бачила, що сильно її здивувало. Але скільки у світі ще є незвіданого і прекрасного ніхто не знає.
Закінчивши зі своєю прогулянкою, Ліра вирішила піти на площу, щоб розвіяти нудьгу і подивитися виставу. Звісно, їй було трохи страшно, адже була ймовірність того, що міг з'явитися дракон, якого вона залишила стояти минулого разу. Утім, що більше він не з'являвся, то спокійніше вона почувалася. Можливо, він уже все забув і живе спокійно, не звертаючи ні на що уваги, а вона даремно хвилюється. До того ж, є ймовірність, що дракони не такі вже злопам'ятні й не зациклюються на таких незначних дрібницях.
Цього разу їй довелося йти досить довго, від чого весь ентузіазм пішов на спад і з'явився легкий голод. Так, під час таких інтенсивних прогулянок Ліра помітила, що частіше відчувала голод. Та й у лісі, де б вона не перебувала, завжди могла не тільки магією підтримувати себе, насичуючись від природи, а й перекушувати ледве не на кожному кроці, беручи те, що дала природа. Але тут, на жаль, такої можливості не було.
Вийшовши на площу і побачивши групу драконів та представників інших рас, які зібралися разом біля невеличкої сцени, прогулювалися неподалік, Ліра почала дивитися на всі боки. Вона шукала те, що зможе купити і з'їсти. Утім, що більше вона шукала, то більше розчаровувалася. Майже кожна крамничка пахла м'ясом, тим, чого вона ніколи не їла і не думала починати. І ніхто, абсолютно ніхто не продавав овочі, фрукти або ягоди!
Побачивши вдалині крамницю з булочками, фея ледь не піднесла руки до неба, розуміючи, що не залишиться голодною. Взагалі, в цей час хліб і булочки буквально рятували їй життя, не інакше. Але в очах одного дракона її бажання підійти саме до непримітної крамниці з булочками, замість того, щоб купити м'ясо, виглядало геть неправильно. Чоловік навіть засумнівався в тому, що справді поставив у гаманець, який сьогодні знайшла Ліра, грошей. Можливо, він забув або їй терміново потрібні гроші і вона просто не може їх витратити.
Купивши смачну, свіжу булочку з корицею, Ліра щасливо пішла до інших глядачів, не відводячи погляду від сцени. У цей час уже розпочалася вистава, і вона змогла побачити кілька гномів, які бігали по розпеченому вугіллю. Опісля інші гноми ходили по канату з палицею в руках, показували ще якісь не дуже професійні трюки і навіть була драматична вистава про кохання. Як дізналася Ліра опісля, то кожного дня виступали трупи з різних рас. Взагалі такі вистави проводили завжди перед фестивалем, щоб трохи розважити всіх і додати в життя більше фарб. В цілому, додати молодим дівчатам та хлопцям більше романтичного настрою.
Подивившись весь виступ, помітивши, як інші кидають гроші в капелюх, щоб віддячити трупі, Ліра теж вирішила кинути грошей у капелюх. Взагалі, вона мало цікавилася грошима і якби вони не потрібні були для спокійного життя в місті, фея б впоралася без них. Хоча, як вона бачила, для багатьох гроші – це ледве не найголовніше в житті.
Не затримуючись більше, Ліра пішла до місця, де був «будинок тварин». Про нього вона запитала в дівчини, яка продавала булочки. Дівчина була дуже зговірливою і, здавалося, тільки раділа компанії, тому все детально розповіла.
Коли Ліра прибула до «Будинку тварин», вона спочатку заплатила за вхід, а потім зайшла всередину. Взагалі, це місце нагадувало якийсь лабіринт, до якого додавалася карта для кращої орієнтації. Але, природно, як і в багатьох місцях на землях драконів, тут було дуже красиво. Великі колони були оповиті ліанами, оточені садами, створюючи якесь відчуття таємничості і з'єднання з природою. Тут також було багато рослин, що є невід'ємною частиною життя багатьох тварин. Але, так чи інакше, всі тварини були відокремлені одна від одної магічним бар'єром, перебуваючи кожна на своїй території.
Утім, якщо вірити брошурі, яку дали їй на вході разом із картою, то це місце було просто необхідне деяким магічним тваринам, які не могли вижити самостійно. Хоча особисто Ліра дуже сумнівалася в цьому факті. Все-таки, як не крути, але немає нічого, чого б не передбачила природа.
Але, як би не була скептично налаштована фея, вона все ж змогла побачити користь для деяких тварин. Особливо для магічних тварин, яким потрібні особливі умови утримання залежно від температури, наявності води або щільного лісу. Про деяких тварин вона взагалі тільки чула від Верховної Феї і ніколи їх не бачила. Це були олені з великими рогами, що можуть розчиняти туман – шляхетні й величні тварини. Гігантські хижі птахи, які змінюють свій колір залежно від настрою. Великі черепахи, на панцирах яких ростуть чарівні корали, що допомагають від багатьох хвороб, якщо їх перетерти до порошку і додати в їжу. Магічні пантери на хвостах яких є гострі шипи і які нерідко ставали помічниками магів з різних рас.
Зупинившись біля бар'єра красивої, прекрасної своєю хижою красою пантери, Ліра уважно дивилася на неї, не в силах відвести погляду. Це була справді красива тварина, яка зовсім не втратила своєї величі. І, як би це не було дивно, фея могла зрозуміти, що партеру все влаштовує. Вона не почувалася тут чимось скривдженою і явно не відчувала жодного дискомфорту. Навіть не так – якби вона хотіла піти, ніякий бар'єр не зміг би її зупинити, як і інших магічних тварин. Звісно, цілком імовірно, що з бар'єром були б певні проблеми, але через деякий час усі магічні тварини могли спокійно піти.
#405 в Любовні романи
#97 в Любовне фентезі
#116 в Жіночий роман
істинне кохання, протистояння героїв_гумор, серйозний герой_авантюрна героїня
Відредаговано: 20.12.2024